Слово “випадковість” придумано для того, щоб уникнути відповідальності. Сьогодні ми будемо доказувати як політики впливають на закони, а закони контролюють політиків.
Ви виграли грошові кошти в лотерею або отримали автівку і вас терміново просять перерахувати бонусну винагороду на кредитну картку, або ж повідомити номер власної кредитної картки та захисний код на зворотній стороні. Чи це є кібер шахрайство і чи дійсно такі злочини розслідує кіберполіція в Україні про це все будемо говорити.
Вони проникають у чужий комп'ютер, зламують офіційні сайти і навіть спустошують приватні картки українців. Так працюють кібер злодії. Їхня головна зброя мишка і клавіатура.
Країна і інформація по Україні буде цікава на даному етапі всім державам, всім спеціалістам, які потребують і можуть використати в інформаційній війні. Війні, яка триває зараз на сході.
Тільки за останній місяць хакери намагалися викрасти персональні дані учасників АТО та зламували доступ до системи електронних торгів Сетам. Наймасштабніша хакерська атака сталося в червні 2017 року. Тоді українські комп'ютери захопив вірус “Пєтя”.
Кіберполіція зафіксувала рекордну кількість звернень. Загалом надійшло 2800 заяв. 2200 це були приватні звернення. А близько 500 це були звернення від державних установ. Таку активність хакерів експерти пояснюють незахищеністю серверів.
Сайти замовляють у дешевих розробників, то ж і зламати їх дуже просто. Приміром, сервер державної служби фінансового моніторингу не оновлювався з 2008 року. Це й робить його вразливим. Файли даного сайту знаходяться не на державному сервері, а на приватному хостинг провайдері, що вже само по собі є не зовсім безпечним.
Жертвами кібер шахраїв стають і звичайні українці. 50 клієнтів львівської заправки обчистив тамтешній касир. Чоловік за допомогою спеціального зчитувача отримував дані з карток. Прив’язував їх до свого номера телефону і знімав кошти. Таку схему касир практикував 2 місяці, доки його не зловила поліція. Вилучено більше 50 карток з магнітними стрічками, 1 ноутбук та пристрої, які він використовував для здійснення своєї незаконної діяльності. За схожими сценаріями у 2016 році кібер шахраї надурили українців на 340 млн.
грн.
Кібер злочинність це проблема сучасності number one.
Питання кібер злочинності та фейкових новин або використання технологій у військовій боротьбі є сьогодні одним з головних викликів в суспільстві.
Можна сказати, що сьогодні в Україні фактично поряд з іншими війнами триває інформаційна війна?
Так. Інформаційну війну, кібервійну, усі види гібридних війн, якими Росія експериментує на території України, ми спостерігаємо.
Кіберзлочинність з'явилася вже сьогодні, у 2014-2015 роки, чи вона з’явилися набагато раніше і стала проблемою в Україні?
Кіберзлочинність існує багато років. Вона розвивалася у багатьох країнах. На жаль, сьогодні в Україні ми спостерігаємо таку спонсоровану державою кіберзлочинність, яка ставить за мету компрометацію інформаційних ресурсів держави, компроментацію роботи приватних установ. Тобто, будь яка дестабілізація. Дуже часто ми це спостерігаємо в тих чи інших атаках. Ми чудово розуміємо, що вірус “Пєтя” був замітанням слідів більш складної кібератаки, яка мала місце.
Що стосується державного бюджету, на жаль, в самому зведеному бюджеті ми не бачимо скільки кожний орган планує витрачати на кібербезпеку.
Є історії, коли гроші виділяються, але в деяких органах нічого не відбувається. За це треба карати, оскільки це безпека країни. Кожний орган має свій бюджет і він витрачає кошти згідно вже кошторису або рішення безпосередньо керівництва цього органу влади. Навіть Президент може зробити доручення, видати указ, але, знаєте, це як безпека будівлі, в якій працюють люди, також належить до функцій тієї організації або керівництва, яке працює в цій будівлі. Не може Президент ходити або Прем'єр-міністр і закривати двері. Взагалі є здоровий глузд. Якщо ви хочете безпеку, то треба задати питання - коли останній раз оновлювались сервери? Не можемо власними силами, то давайте запросимо Український кіберальянс, який допоможе і там є нормальні волонтери, які готові просто безкоштовно перевірити систему і сказати у вас тут, тут дірки і закриваються вони так, так, так. Це значно полегшить роботу і взагалі спати будуть спокійно.
Думки громадян з приводу того, чи задоволені вони роботою кіберполіції і СБУ, як ті протидіють хакерським атакам?
Думка 1.
Розумієте, мабуть з такий відношенням і такою зарплатою всі висококласні спеціалісти за кордоном.
А в тій структурі може люди і не винні в тому, що тут немає тої кваліфікації.
Думка 2.
Не працює добре. Як би працювали добре, то не було б атак.
Думка 3.
В нас проводяться відкриті атаки, рейдерські і розбійні на людей - відкриті. Не треба хакерам нічого робити. Тут навіть нічого не зробимо. А ви хочете щоб в інтернеті? Там нічого не робиться.
МЕДок продовжує працювати - люди невдоволені. Щодо історії з МЕДок - компанія зробила висновки і дуже багато компаній у світі робили такі ж висновки по розробці власного програмного забезпечення. Є стандарти розробки програмного забезпечення в умовах безпекової розробки Security Standard - безпекові стандарти для розробки програми. Аматорські розробки не передбачають певних елементів перевірок, захистів, які роблять це програмне забезпечення, якщо воно особливо працює з персональними даними, досить уразливими. І тому, для цього існують фахові спеціалісти з кібербезпеки.
За даними Асоціації українських банків у 2016 році інтернет шахраї обчистили банки на суму дванадцять з половиною мільйонів долларів. Не менше постраждали і самі українці.
Їх шахраї надурили на 339 мільйонів гривень, попри збільшення кількості кібератак лише 10% компаній інвестують у свою кібербезпеку до того, як стають жертвами зловмисників.
Банки регулюються досить серйозними вимогами до їх процесінгових центрів тому, переважна більшість громадян довіряють банкам.
5 доказів - 5 кроків для успішного розвитку кіберпростору в Україні:
1. Прийняти законодавство щодо використання хмарних технологій.
2. Практична (не теоретична) розбудова кіберзахисту інфраструктури держави, тобто говоримо про фахівців в кожній структурі.
3. 4G, але не лише в 2600 діапазоні, а й 1800, 800 і 900.
4. Імплементація взаємодії між державними органами щодо обміну інформацією і практична реалізація закону про відкриті дані.
5. Державна програма по підняттю правосвідомості і освіти громадян у сфері кіберпростору.
Чи дійсно кіберполіція є дієвим механізмом боротьби з кіберзлочинцями в Україні вирішувати кожному з вас особисто. Виходячи у віртуальний світ не забувайте залишати двері реального відкритими.
