Для зйомок трейлера до книги мені був необхідний автомат. Подзвонив своєму товаришу, у якого був АКМC, не відповідає. Написав в фб, виявилося, що він у розшуку і не може зараз повернутися в Україну. Окєй, погано, але автомат усе ще потрібен. Ткнув пальцем в небо, подзвонив приятелю, що працює біля майдану. Палець ткнув влучно, і я вже їду на хрещатик за автоматом. Взяв з собою рюкзак і простирадло, щоб сховати те, що не влізе і буде стирчати. На місці виявилося, що там не складний приклад, і рюкзак може йти відпочивати. Коротше, замотав я його у простирадло і пішов. Я думав, що простирадло розіб’є силует і приховає форму зброї… АГА ))) Сказати, що люди звертали увагу, нічого не сказати :)
Заходжу в метро, проходжу по УБД через турнікет прямо біля робітника метро. Мене пропускають і в спину задають питання:
- Що це?
- Телескоп. – кинув я у відповідь не зупиняючись
- Який телескоп?
- Щоб на зірки дивитись.
Що там було далі я не знаю, тому що вже спускався на ескалаторі. Думаю, що з таким підходом, якщо мені доведеться заходити в метро з РПГ, його можна навіть не ховати, а з гранат можна буси зробити ))
Звичайно автомат не справжній ;) Але ж міг бути справжнім!
Валера Ананьев
P.S. Мені вдалося перетворити автомат на телескоп не у фізичному світі, а в уяві жіночки-працівника метро. Its magic…
