Володимир Захматов, доктор технічних наук, після катастрофи на ЧАЕС займався тим, що гасив пожежі в так званому Рудому лісі - радіоактивній зоні, яка висохла за добу після вибуху реактора.
Досвід у ліквідації загоряння ліг в основу розробки українця - альтернативного способу пожежогасіння, який він створив разом з естонськими партнерами, передає ERR. Він полягає у тому, що замість вузького струменя подачі води при гасінні створюються імпульсні викиди - у вигляді шквалів або вихорів. Це дозволяє покрити більшу площу пожежі за мінімальний час: з 10 стволів можна загасити понад 1000 квадратних метрів за секунду.
Також Захматов розробив системи мінівогнегасника, які використовувалися у 2014 році на Майдані, коли активісти кидали пляшки із запальною сумішшю.
У перспективі український вчений планує створити робота, який зможе гасити пожежі без втручання людини. В основу майбутнього устрою ляже той самий досвід з гасінням Рудого лісу в Чорнобилі, коли Захматов мав на місці придумати, як ліквідувати пожежу без задіяння людського ресурсу.
"Я тоді придумав бомбу зі звичайних мішків,
- розповідає вчений. - 6 звичайних мішків, наповнених мокрим піском, зв'язувалися і встановлювалася тротилова шашка. В результаті вийшла бомба, що за своєю конфігурацією дозволяла з висоти в 20 метрів загасити за 1 секунду від 100 до 200 квадратних метрів. Ми літали на вертольоті. Зв'язка мішків постійно розгойдувалася, я брав участь у перших вильотах як навідник. У першому вильоті ми провисіли хвилини півтори в повітрі, чекаючи моменту, щоб підірвати бомбу. Я чисто інтуїтивно підірвав тоді, коли бомба проходила над осередком займання. І тільки на 4-му вильоті я усвідомив, що у нас вийшло. Час розпилення вогнегасної речовини виявився менш ніж 0,01 секунди ".
За словами Захматова, це допомогло врятувати багато людей від впливу на них радіоактивного пилу лісу. Подібну технологію також можна застосувати для дронів, яких використовують для гасіння пожеж у наші дні.
