Уявіть собі, як звичайний дрон – самостійно – розпізнає міну на полі і детонує її, тим самим знешкоджуючи. І ніяких саперів у холодному поту, які думають – вибухне чи ні? Це поки що мрії для усього світу. Але не для України. Хлопці з проекту Minect.ai – першого в світі стартапу з розмінування територій – вже працюють над тим, аби такі фантазії стали реальністю. Про те, як сапери майбутнього з допомогою комплексу Minect будуть розміновувати цілі поля з безпечної дистанції, нам розповів його керівник Антон Герасименко. Антон Герасименко Директор компанії Zpoken AI , яка працює над стартапом Minect.ai Zpoken AI – українська data-science компанія, яка займається розробками в області machine learning, побудові рішень на основі штучного інтелекту. Директор компанії Антон Герасименко розповідає, що ідея розробити інноваційний комплекс для розмінування територій прийшла винахідникам в голову, коли в 2018 році на військовій виставці розговорилися з науковим співробітником інституту при Міністерстві оборони. З його питання “А як ви думаєте,чи можна штучний інтелект застосувати для розмінування?
” все і почалось. У центрі системи – штучний інтелект. Як це працює? Комплекс Minect.ai – це взаємодія дронів, скануючого устаткування (грунтопроникаючі радари, металодетектори, тепловізори тощо) та програмного забезпечення, в основі якого штучний інтелект. І ще є оператор, який на безпечній відстані від мінного поля управляє цим комплексом. На даний момент ми розглядаємо концепцію чотирьох дронів. 1) Перші два дрони по черзі будуть летіти і робити карту певних нерівностей, виявлених на досліджуваній території. 2) Третій дрон буде летіти з металодетектором (або георадаром, який буде сканувати землю на глибину до 2 метрів) і по складеній детальній мапі території скануватиме об’єкти на предмет вибухонебезпечності. Візуальні дані, зібрані дронами, “залітатимуть” на сервер, де гіпотетичні міни на місцевості будуть розпізнаватися штучним інтелектом. Після цього система видасть по кожному з об’єктів профайл – тобто, повний опис того, що перед нами за боєприпас і як з ним поводитися. 3) За результатами роботи трьох дронів у нас буде повноцінна карта розташування всіх об’єктів,
які залягають на землі, ще й деталізованих за технічними характеристиками. 4) Четвертий дрон буде детонуючим. Його роботу ми ще не тестували. Це дрон-демайнер, який буде детонувати міну. Як можливий варіант ми розглядаємо детонування металевими стрижнями – це зменшить радіус рознесення уламків під час вибуху. Але не факт, що це буде остаточне рішення. 5) Мобільний додаток в допомогу основному комплексу. Місцеві жителі із допомогою додатку зможуть надсилати до нас в базу фото підозрілих об’єктів для аналізу. Ця інформація буде направлятись в оперативний штаб і наноситись на загальну карту розташування мін. Розмінування може стати в 10 разів дешевше Поки робота над проектом ще ведеться, але це ще не закінчений продукт. У Minect два головні завдання – знизити вартість розмінування і збільшити його оперативність. Щодо першого: не дивуйтесь, є таке поняття як економіка розмінування. Закласти міну коштує доларів 30, а знешкодити – 3000 доларів. Ми хочемо, щоби вартість розмінування знизилась хоча би вдесятеро. Що ж до саперів – вони проходитимуть у нас двомісячне навчання,
в рамках якого навчаться правильно запускати дрони і орієнтуватися в програмі. В ідеалі фахівець повинен буде сидіти собі в безпечному місці, виставляти певні параметри, натискати потрібні кнопки. А дрони будуть облітати територію “гуськом”, поки не знешкодять повністю обраний периметр. Ми так прикидали, що наш комплекс зможе обстежити за день до одного квадратного кілометра території – з огляду на виявлення мін і їх знешкодження. Ціна комплексу залежатиме від країни Загальна вартість Minect.ai ще невідома. Єдине, що можна сказати точно – вона буде залежати від різних країн, так як впирається у ціну “залізного” обладнання – тепловізорів, георадарів, дронів і так далі. До того ж, треба врахувати, що обладнання, яке пройде процес сертифікації, в середньому стане раз в 7-8 дорожче, ніж те, яке сертифікацію не пройшло. Так працюють у США: щоб їх Міноборони могло взяти обладнання на озброєння. його потрібно сертифікувати. І якщо дрон-платформа, у якого вантажопідйомність 15-30 кілограм, у звичайних виробників коштує від 4 до 7 тисяч доларів, то в США такий же дрон – але сертифікований – вартує 75-80 тисяч доларів.
Як відрізнити міну від бляшанки? Відсоток похибки при роботі штучного інтелекту ми точно будемо знати після проведення випробувань на полігоні. Ми розуміємо, що десь на етапі передачі інформації з одного дрона на інший можуть бути втрати інформації. Грубо кажучи, якась міна може бути прийнята за камінь. І це проблема. Вирішується вона збільшенням параметра так званої прискіпливості системи до об’єктів. Це означає, що для простоти система всі об’єкти, схожі на міну, буде сприймати як міну. І детонувати її за замовчуванням. Цим рівнем можна гратися – його можна підвищувати, можна знижувати. Але нехай краще система буде проводити детонацію каменів, ніж пропустить якийсь із боєприпасів. Щоб зміцнити результат, думаємо ще над тим, щоб задіяти наземні комплекси. Це роботи-сапери, які працюють класично – у них є щуп, яким вони обстежують підозрілі об’єкти на території і підривають міни. На що підуть 500 тисяч гривень Грант від Фонду підтримки винаходів Мінекономрозвитку, який нам вдалось отримати (500 тисяч гривень – авт.), надається у вигляді послуг. Це не ті гроші,
якими можна оплатити роботу команди або розширити її. Тут все вирішують інвестиції від інвесторів, необхідне обладнання. Усі необхідні послуги ми прописали в технічному завданні: допомогу в патентуванні, складанні технічної документації та презентаційних матеріалів, також допомогу в проведенні лабораторних досліджень. У мене є досвід залучення інвестицій в компанію, але з грантами ми ще не працювали. Грант – завжди краще, ніж інвестіціі. Залучаючи до компанії інвестиції, ти фактично продаєш і акціонерний капітал. Інвестори мають можливість впливати на твій бізнес, а ти повинен звітувати і просувати компанію, враховуючи їх бачення. Гранти ж здебільшого не передбачають, що компанія повинна віддавати ще й відсоток. У будь-якому випадку, візьмемо участь у другому етапі конкурсу від Фонду підтримки винаходів, де сума гранту становить уже 2 мільйони гривень. Коли запрацює? Системою Minect.ai вже зацікавились такі міжнародні організації, як НАТО, фонд FSD та організація Urs Endress. Півроку – це наш орієнтир на доопрацювання програмного забезпечення – і те за умови,
що в найближчий місяць ми вирішимо питання з інвестиціями. Розраховуємо, що повністю готовий Minect.ai буде через рік-півтора. Коли ми отримаємо повноцінно працюючий комплекс, розраховуємо на співпрацю з державними структурами різних країн, де в них є необхідність. А наразі ми фокусуємось на роботі із гуманітарними організаціями, та приватними інвесторами. За чотири роки на Донбасі на мінах підірвалось більше 800 людей. І ця проблема замінованих територій існує не тільки на Донбасі. А й у Камбоджі, наприклад, де за 40-50 років після червоних кхмерів залишилася величезна кількість снарядів, і люди регулярно вмирають від вибухів на старих снарядах. Сирія, Іран, Ірак – безліч територій можна буде очистити від боєприпасів. І не ціною людських життів, а усього лиш з допомогою нашої розробки.
