Три процесуальних кодекси України містять серед доказів і встановлюють можливість використання електронних доказів.За кодексами електронними доказами є інформація у цифровій формі, що містить будь-які дані в електронній формі про обставини справи, зокрема, - електронні документи, веб-сайти, текстові, мультимедійні та голосові повідомлення.За Законом «Про авторське право і суміжні права» електронна інформація - це, зокрема, аудіовізуальні твори, комп'ютерні програми, фонограми, відеограми в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення комп'ютером, які можуть існувати та/або зберігатися у вигляді одного чи кількох файлів, а також програми (передачі) організацій мовлення, що ретранслюються з використанням мережі Інтернет.Відтак, будь-яка інформація в цифровій формі на будь-яких веб-сайтах чи комп'ютерних програмах у виді статей чи переписки може використовуватися як електронний доказ в суді згідно закону.Олександр ПисаренкоЛистування в електронній пошті чи месенджерах. Чи є доказом в суді? Інформація з переписки в електронній пошті чи месенджерах,
безперечно, є електронним доказом, бо є текстовим чи/та мультимедійним повідомленням, придатним для зчитування і відтворення комп'ютером, яке існує та зберігається у вигляді одного чи кількох файлів.Проте з достовірністю і належністю такого доказу для підтвердження обставин є проблема, якщо файли переписки надсилалися без скріплення ЕЦП. Так, за ст.ст. 1, 5, 6 Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»:- електронним є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа; - для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; - накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; - обов'язковим реквізитом електронного документа є обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.Створення електронного документу завершується накладенням ЕЦП, без якого документ не матиме юридичної силиЗа ст. 7 Закону оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку,
визначеному законодавством. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».Програмні засоби накладення електронного підпису на документ, а також електронний документообіг, врегульовані законом, працюють таким чином, що з моменту скріплення документа ЕЦП надається гарантія збереження і перевірки цілісності змісту підписаного документа, так само як підтвердження факту одержання таких документів.За ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа і його допустимість як доказу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.Відтак, переписка в електронній пошті чи інших месенджерах має силу електронного документа і може використовуватися як належний доказ в суді, лише при скріпленні ЕЦП.В протилежному випадку документ в електронній формі не є створеним і не дає можливості ідентифікувати автора та підтвердити цілісність документа.
Фіксація інформації на веб-сайті для подання доказів до судуЯкщо доказова інформація продовжує міститися на вебсайті на час розгляду справи судом, з її фіксацією утруднень менше. Так, за ст. 82 ГПК суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може:- оглянути веб-сайт чи інші місця даних в Інтернет для встановлення та фіксування їх змісту з чи без залучення спеціаліста з чи без відеофіксації огляду технічними засобами;- призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сторінки на сайті в інтернет, якщо це потребує спеціальних знань.Для огляду веб-сайта можуть залучатися свідки чи спеціалісти або експерти. Про огляд веб-сторінки на сайті складається протокол, до якого додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду копії документів, та зроблені електронні копії доказів. Протокол підписується всіма особами, які беруть участь в огляді.Ст. 81 КАСУ та ст. 85 ЦПКУ містять аналогічні положення. Проблемою реалізації вказаних норм кодексів є обов'язок суду повідомити про дату, час і місце огляду веб-сайта учасникам справи. Недобросовісний опонент може видалити чи змінити інформацію на веб-сайті.
Для нівелювання вказаної втрати електронних доказів на веб-сайті вбачаю розумними наступні заходи на вибір:1) Завчасна, до початку розгляду спору, фіксація електронних доказів у виді інформації на веб-сайті шляхом проведення експертизи з залученням судового експерта на звернення зацікавленого учасника справи;2) Самостійна фіксація адвокатом змісту сторінок веб-сайту зі збереженням їх вигляду на електронних носіях з проведенням огляду веб-сторінки та складанням протоколу - при реалізації професійного права на збирання відомостей для використання як докази по п. 7. ч. 1 ст. 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;3) Звернення до ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» для фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею експертного висновку із застосуванням онлайн-сервісу «WEB-FIX»;4) Звернення до нотаріуса Білорусі чи Російської федерації й отримання нотаріального свідоцтва й протоколу про огляд вебсайту та посвідчення наявності і змісту відомостей на них.
Згідно чинних міжнародних договорів про правову допомогу зазначені докази приймаються в Україні без легалізації. Законодавство вказаних країн містить компетенцію нотаріусів на фіксацію змісту веб-сторінки в інтернет; 5) Замовлення на сайті archive.org фіксації змісту потрібних веб-сторінок (за власним досвідом, вказаний сервіс фіксує автоматично зміст лише виборочних сторінок і лише з рідкою періодичністю).Перші чотири заходи надають достатні докази змісту веб-сторінок в інтернет на певні моменти часу і є належними доказами в суді в Україні без будь-якого додаткового оформлення чи легалізації. П'ятий захід є додатковим і дозволяє при необхідності отримати підтвердження відомостей на веб-сторінці українського чи зовнішнього сегменту мережі інтернет. Подання електронного доказу до судуЗа ст. 14 ЦПК єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судом та учасниками судового процесу. Адвокати реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку і можуть подавати процесуальні,
інші документи в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».За ст. 42 ГПК України визначено, що якщо електронні докази можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з їх скріпленням електронним цифровим підписом учасника справи і через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.Зі скріпленням оригіналів чи копій електронних доказів у вигляді файлу проблеми не має, проте є проблема на сьогодні з відсутністю функціонуючої Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Відтак, відсутній інструмент зі сторони суду для подання належно засвідченого електронного доказу. Це підтверджено ухвалою Верховного Суду від 04.03.2019 р. №404/4623/15-а (8а/404/1/18), за якою суд вважає за неможливе прийняття електронних доказів, скріплених ЕЦП, через відсутність робочої Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.Олександр Писаренко,адвокат, Юридичне бюро Писаренка
