Т-64 – головний бойовий танк української армії. Машину почали випускати ще в 1960 роках минулого століття, але це не означає, що ЗСУ використовують старе радянське озброєння . Журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» вирішили розібратися – як Україна модернізує свої танки, як вони проявили себе у війні на Донбасі та чи можуть бойові машини української армії протистояти російським танкам.
Оновлений Т-64 робить фінальне коло на території Львівського бронетанкового заводу перед відправкою до війська.
Але спочатку повернемося на п’ять років назад. 8-12 лютого 2015 року, в районі села Логвинове неподалік від Дебальцевого, відбулися найвідоміші за період війни на Донбасі, прямі танкові бої.
Україна використовувала «Булати» і Т-64БВ. Росія – свої нові машини Т-72Б3.
За своїми характеристиками – і «Булати» і Т-64Б відповідають Т-72Б3
Михайло Жирохов
«Росіяни для того, щоб швидше зробити так званий Дебальцевський котел і примусити Україну до підписання «Мінська-2» кинули свої кадрові бронетанкові частини. Зокрема, шосту танкову бригаду з Улан-Уде, так званих бурятів.
У цьому випадку зіграла величезну роль підготовка наших екіпажів і рахунок залишився на нашому боці. Тобто за своїми характеристиками – і «Булати» і Т-64Б відповідають Т-72Б3», – каже військовий експерт Михайло Жирохов.
Після виходу ЗСУ з Дебальцевого та підписання других Мінських домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі танки знаходяться як мінімум за 15 кілометрів від лінії фронту. У зоні відведення час від часу проходять навчання.
Тим часом в тилу працюють над оновленням радянських танків. Т-64 – продукт Харківського заводу. Ще до війни на Донбасі його модернізованим варіантом був «Булат».
«Як показали перші місяці застосування у бойових умовах, танк «Булат» – машина досить складна, захист задовольняв, але не був забезпечений ремонтом у військах. Необхідно було ці елементи захисту відновлювати безпосередньо на заводі. «Булат» у нас експлуатується, ми його утримуємо, але на виробництво «Булата» необхідний термін», – каже начальник центрального бронетанкового управління ЗСУ Юрій Мельник.
Через брак часу для формування нових підрозділів в армії вирішили з «Булата» переключитися на більш просте оновлення Т-64.
Українська армія вже отримала як мінімум півтори сотні Т-64 зразка 2017 року. А окрім Харкова, модернізацію освоїли і на Львівському бронетанковому заводі. Зараз там знаходяться на різних стадіях роботи 15 машин.
У цеху старий танк розбирають буквально на запчастини. Корпус миють хімічним розчином, а деталі відправляють в ремонт.
«Ми тут починаємо монтувати ходову, катки, балансири, торсіони, коробки передач, приводи управління. Коли ми це вже відремонтуємо, після того машина поступає на наступний пост – гідроуправління і електрообладнання», – розповідає начальник виробництва Львівського бронетанкового заводу Василь Михайлович.
Після монтажу кабельних вузлів, повітряних, масляних систем на танк встановлюють двигун. Він хоч і не новий, але з нульовим пробігом.
Вежу на танк монтують вже після перевірки всіх вузлів. Потім тестують все в комплексі – від системи управління вогнем до роботи двигуна. В середньому на один танк йде 25 робочих днів.
У нас орієнтовно п’ять машин в місяць виходить на випуск
Віктор Андрощук
«У нас орієнтовно п’ять машин в місяць виходить на випуск,
що забезпечує нам і заробітну плату, і утримання підприємства в нормальному стані, і навіть невеличкий розвиток», – каже директор Львівського бронетанкового заводу Віктор Андрощук.
Зараз Львівський завод здатний на рік випускати 60 оновлених Т-64. Хоча ще три роки тому тут ремонтували тільки Т-72.
«Танкісти знають – Т-64 і Т-72 – це танки різних конструкторських бюро, різного бачення: там механізм заряджання, а там автомат заряджання. Там двигун 5ТДФ, а там В46, ходові частини зовсім різні. Тобто слюсаря навчити від А до Я, від креслення до збирання машини – на це потрібен певний час. Працювали технологи, працювали конструктори», – каже Віктор Андрощук.
– Ми стараємся освоїти максимально, щоб виготовити всі комплектуючі у себе, що нам дозволяє наші виробничі потужності, – показує виробництво Василь Михайлович.
– Російські якісь є тут комплектуючі?
– Ну, танк харківський, в принципі, нашого виробництва, і є взаємозаміщення.
«Донбас.Реалії» застали на заводі п’ять готових Т-64. У кожного танка – прилади нічного бачення, тепловізор інтегрований в прицільний комплекс навідника,
сучасні системи навігації та зв’язку. Генерал Юрій Мельник розповідає: фактично це вже машини зразка не 2017-го, а 2019 року. Не змінюється головне – конструкція машини. Це помітно на прикладі нового динамічного захисту.
«Вона, як ви бачите, вставляється в ті ж самі контейнери, що на вежі машини, що на корпусі машини, в існуючі анкерні борти, в існуючі штатні місця. В процесі покращення характеристик ми виходили виключно без зміни конструкції машини, тобто якщо іде танковий нічний приціл, то він вставляється в ту саму шахту, в тих самих параметрах. Так, всередині начинка зовсім інша», – каже Юрій Мельник.
Оновлені український Т-64 і російський Т-72 – десь на одному рівні, вважають в ЗСУ. Але в майбутньому в українській армії все ж розраховують на танк «Оплот». Це більш сучасна машина Харківського заводу, але і коштує вона значно дорожче. Є ще проблема з російськими комплектуючими.
«Розглядається питання «Оплоту» як основної бойової машини наших танкістів, тому що «Оплот» – це зовсім інша машина, це добра машина. Я думаю, що врешті-решт все-таки закриють програму імпортозамінника і будемо замовляти ці машини.
Масштабне переозброєння буде дуже обтяжливим для бюджету держави, але основні підрозділи, які можуть у будь-який час бути використані, повинні переозброюватися на «Оплот», – каже Юрій Мельник.
Т-64БВ зразка 2017 року ще точно стоятимуть на озброєнні найближчі 15-20 років
Михайло Жирохов
«Зараз потягнути велику серію танків для армії, а це буде мінімум 100-200 танків, Харківський бронетанковий завод просто не може. Про це дуже добре свідчать останні події навколо БТР-4, коли зварити корпус БТР-4 вже нікому. Тобто ті літні люди, яким 65-68 років, вже поступово відходять, а молодь натомість не приходить. І кожен БТР – унікальний, тому, на жаль чи на щастя, Т-64БВ зразка 2017 року ще точно стоятимуть на озброєнні найближчі років 15-20», – каже Михайло Жирохов.
Зараз в Харкові для Збройних сил України працюють ще над одним проектом – під шифром «Краб». У перспективі – це вже глибока модернізація Т-64 зі зміною двигуна і конструкторськими змінами самої машини.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Читайте ще:
Бронежилети під підозрою. Чи захищені українські бійці на фронті?
