Весь грудень ми обговорювали та сумували через результати дослідження PISA. Це міжнародна програма оцінювання освітніх досягнень учнів, в якій українські школярі брали участь вперше. Згідно дослідження, українські підлітки посередньо знаються на математиці, або й зовсім не знаються. Мова не стільки про знання, як про вміння практично застосовувати їх у житті. Прості задачки виявились проблемою для учнів. Невже усі ми — заручники міфу про високий рівень навчання, успадкований від радянської системи освіти? Думаю, для тих бізнесів, які впроваджують корпоративне навчання, результати дослідження PISA не стали несподіваними. Звісно, є питання щодо самого дослідження, наскільки воно було репрезентативне. Але те, що якась частина учасників не справиться із задачками з математики, ми знали, оскільки багато навчаємо молодь, зустрічаємось із школярами. І приклади на зразок додавання студентами технічних вишів дробів, коли ½+1/3 = 2/5, на жаль, також трапляються. В цілому на навчальні програми ЕРАМ University Programs щороку надходить близько 15 тисяч заявок. І ми помічаємо,
як щороку нам потрібно докладати більших зусиль для «допрацювання» знань у кандидатів. Чому це відбувається з намиНа перший погляд, основна причина полягає у тому, що студенти перших курсів університетів працюють із застарілими базами. З ними не можна навчити інженерних спеціальностей, а без цього не підготуєш аналітиків, девелоперів, спеціалістів з комп’ютерних наук. А це все ланки одного ланцюжка — студенти не можуть бути успішними, не опанувавши основи — логіку, матаналіз, дискретну математику. В щоденній девелоперській роботі багато алгоритмістики, яка базується на математичних моделях. Але мова не тільки про математику. Мова про STEM науки, які мають акумулятивний характер. Втративши знання на базовому рівні, важко доганяти і опановувати наступні етапи. Зрештою, однозначної відповіді немає.Вже зараз на 5 тисяч вакансій в ІТ є тільки 4 тисячі претендентів. Тому так, ми мусимо змінюватисяЦе комплекс проблем, серед яких я б виділив наступні:— Низький рівень оплати праці вчителів. Кращі випускники шкіл, які мають гарний математичний бекграунд і здатні стати хорошими вчителями в майбутньому,
рідко вступають до педвузу. І ще нижча вірогідність, що потім вони підуть в загальноосвітню школу викладати. Низька зарплата «вимиває» професійних вчителів зі школи, так само як з університетів. — ЗНО не розвиває мислення. Введення незалежного оцінювання було покликане знищити корупцію при вступі у виш. Можливо, з цією задачею воно і справилось. Але, насправді, цей підхід культивує вміння правильно підбирати відповідь, а не розвиває навички правильно математично мислити, використовувати математичний апарат. Можно просто натренуватися давати правильні відповіді та успішно пройти ЗНО.— Постійна зміна програм в школах. За останні 10 років програма часто змінювалась — її об'єми, послідовність вивчення тем, глибина вивчення. Результати дослідження — це наслідки плачевних змін системи. Фактично, учасники опитування — підлітки 15−16 років — стали «жертвами освітніх експериментів». Чого чекати даліМи припускаємо, що за років п’ять-сім частина школярів, на яких поставили ярлик «ті, які не вміють рахувати», прийдуть до університетів. Чи варто нам щось змінювати в своїх навчальних програмах у зв’язку з цим?
Зменшувати вимоги, знижувати поріг входу в ІТ спеціальності - не вихід. Ми не можемо поступатися якістю наданих клієнтам рішень. Питання в іншому: індустрія постійно зростає, відповідно, компанії постійно потребують висококваліфікованих інженерів. А за таких умов — не отримали грунтовних знань у школі, не довчились в університеті - звідки їм взятися? Вже зараз на 5 тисяч вакансій в ІТ є тільки 4 тисячі претендентів. Тому так, ми мусимо змінюватися. За останні кілька років в ЕРАМ Ukraine стали впроваджувати більш масштабні заходи, більше йти в онлайн-курси (наприклад, онлайн курс по FrontEnd), застосовувати нові підходи в навчанні. В своїх освітніх програмах ми вже зараз готуємо матеріали для початкового рівня, так званий L0. Там є зовсім базові знання з computer science, алгоритмістики, структури даних, які грунтуються на звичайному університетському курсі. Проте, навчати математиці - поки що в нашій перспективі такого немає. Насправді, це не є головним завданням та відповідальністю бізнесу. Попри поширену думку, не можна прийти в ІТ зовсім не підготовленим.
Ми також все частіше звертаємо увагу на «світчерів». Це люди, які працюють в інших галузях — енергетика, будівництво, технології, — але хочуть перейти в нашу. Відсоток таких людей щороку зростає. У них є базова технічна освіта, і ми можемо їх довчити. Це значне джерело приросту спеціалістів. Хто і що має робити в цій ситуації? Буду доволі прозаїчним. Змінювати ставлення. По-перше, до вчительської професії. Платити високу зарплату вчителям, щоб хотілось йти працювати і щоб це вважалася почесним. І тоді з них можна запитувати та розраховувати на високі результати з математики, фізики, географії та інших предметів.По-друге, змінити ставлення до системи навчання. Не ЗНО єдиним. Потрібно шукати нові форми навчання школярів та вчителів зі STEM підготовки. Тривалий час існувало переконання, що юристи та економісти країні потрібніші. Але за останні п’ять років ставлення до інженерних спеціальностей кардинально змінилося. І зараз важливо посилювати цей зв’язок — якісна інженерія базується на якісній STEM підготовці. В школах з молодших класів варто звертати посилену увагу на науку.
Не просто декларувати «наступний рік — рік математики», а проводити цілий комплекс заходів, залучаючи як бізнес, так і батьків.Кожен уряд починає щось нове, але повинні бути речі, які закладаються на десятки років наперед. Поки що маємо перелік несистемних заходів, сама їх наявність вже рятує ситуацію від катастрофічностіЩо робити батькам? Не секрет, в Україні навчають саме вони. В розвинених країнах досить просто привести дитину в школу, все решта зробить сама школа. У нас якщо я точно розумію, що моїй дитині потрібне поглиблене знання математики, я мушу його забезпечити додатково. Шкільної програми буде не досить. Але якщо я працюю в індустрії, я сам можу стати амбасадором STEM освіти. Середній вік ІТ спеціалістів 30−35 років. Отже, в них є діти, які, можливо, в подальшому стануть професіоналами в галузі ІТ. Через них теж можна транслювати меседж про важливість STEM. Навіть, якщо ці діти не мають відношення до ІТ, а планують займатися співами, музикою чи маркетингом.Усвідомлювати відповідальність та діяти. Її мають розуміти всі залучені. А міністерство освіти — всіляко сприяти ініціативам.
На державному рівні має бути спеціальна політика, не тільки у вигляді розпоряджень Кабміну. Ідеально мати єдиний план заходів із залученням різних учасників з метою популяризації STEM — бізнесу, інститутів влади. І це не тільки про ІТ, інженерію. Це також і про медицину, і будівництво, і девелопмент. З цим у нас справжня біда. Ми не можемо бути виключно гуманітарною країною. Україна — індустріальна країна, в яку треба багато вкладати. На полі багато гравців. Як уникнути суперечливої ситуації «лебідь, щука, рак»? Є два підходи: стратегічний і тактичний. Об'єднанням всіх зусиль повинно займатися Міністерство освіти, розробляти стратегію, залучаючи всіх дотичних. Але тільки зі стратегіями в нашій країні погано. Починають розробляти, на середині кидають, забувають. На жаль, таких прикладів багато. Питання спадковості влади — дуже актуальне. Кожен уряд починає щось нове, але повинні бути речі, які закладаються на десятки років наперед. Поки що маємо перелік несистемних заходів, сама їх наявність вже рятує ситуацію від катастрофічності. Незважаючи на результати PISA, надія є. Мені подобається, що поступово освітня система змінюється. Ми чуємо про появу багатьох державних ініціатив: з’явився той же НУШ, в 2019 році виділено кошти на облаштування у школах STEM лабораторій, розробляється програма кар'єрних радників для школярів. Тобто, позитивних зрушень чимало. Ми готові їх підтримувати. Отже, бажаю терпіння нам всім і ще більше надії на хороші зміни. Часом надія — це все, що треба аби рухатися вперед.
