Технології

Здоров’я або демократія: що потрібно знати про застосунок Дій вдома

11 квт•NV

Весь тиждень йдуть баталії навколо додатку «Дій вдома», який за допомогою GPS і селфі має контролювати людей на самоізоляції. Хотів було щось прокоментувати на рахунок цифрової безпеки цієї програми, але у цьому немає ніякого сенсу. Дивіться, що нам пропонують: «здоров'я і безпека громадян або неухильне дотримання всіх постулатів демократії». Але чому нам пропонують або здоров'я, або демократія, а не те і інше? Як вибрати між здоров'ям і демократією? Так не піде, адже нам потрібні обидва варіанти. З цим додатком держава за наші ж гроші хоче зробити зручно для себе. Але я не хочу, щоб я був зручним для держави, я хочу, щоб держава була зручною для мене. Підміна ролей ні в цьому випадку, ні в якомусь іншому - неприпустима. Не потрібно забувати, хто для кого існує. Нам кажуть, мовляв, використання програма добровільне, за невикористання штрафу не буде і так далі. Але давайте уточнимо, що це тільки «на сьогодні» і утиски поки тільки в такому обсязі. А що буде завтра? Де гарантії, що завтра не почнуть попередньо встановлювати цей або схожий додаток на всі смартфони/планшети/смарт-годинники,

які продаються в Україні? Сьогодні це стосується COVID-19, а завтра - людей з нежиттю або карієсом, і, миттєво, під це все потрапляє все населення країни, віком від 3-х років? Сьогодні просять селфі і GPS-координати кілька разів протягом 14 днів, а завтра - передачу аудіо, фото, відео, геолокації, відвіданих сайтів і так далі 24/7. Чи є гарантії, що такого не станеться? Звичайно, ні. Приклади інших країн, де є подібні рішення, на мій погляд, теж не працюють. У тих державах встановлена демократія, довіра до органів влади вище, система стримувань і противаг, чесні суди і ось це все. Та й ці аргументи з довірою до влади, скажімо так, теж «притягнуті за вуха». Не потрібно бути фахівцем, щоб поглянути на зміст користувальницької угоди "Дій вдома", який користувачі на автоматі приймають не читаючи - і зрозуміти, що встановлювати його, м'яко кажучи, не варто: «персональні дані можуть передаватися в/з інших електронних інформаційних ресурсів ... без додаткового повідомлення суб'єкта персональних даних про таку передачу. Персональні дані можуть передаватися третім особам».

А «треті особи» це: Міністерство внутрішніх справ України та Національна поліція і її територіальні органи, які отримають доступ до таких даних: - прізвище, ім'я та по батькові; - дата народження; - ознака статі; - мобільний номер телефону; - адреса, за якою особа перебуває на самоізоляції; - інформація про госпіталізацію або самоізоляцію особи, визнаної інфікованою; - стан здоров'я; - місцезнаходження особи; - фото особи. Чи зможе МВС утриматися від того, щоб не доповнити/освіжити свою базу даних громадян? Чи дізнаємося ми про те, що у поліції цього не зробили? Звичайно, ні. Та й я не повірю, що у МВС не скористаються таким випадком. Вся ця діджіталізація повинна полегшувати, а не ускладнювати мені життя, повинна вирішувати мої проблеми, а не чиїсь. Повинна додавати мені безпеки і свободи, а не відбирати. І якщо зараз піти на поступки, під приводом епідемії і ставити собі подібний додаток, то завтра приводами стане все, що завгодно: нежить, дощ на вулиці або просто чийсь настрій.

Читайте ще