Лариса Макарова Старший директор з управління ризиками компанії Visa в країнах СНД і Південно-Східної Європи Під час карантину збільшилися обсяги безготівкових розрахунків. Але багато людей, особливо похилого віку, бояться бути ошуканими. Які способи шахрайства з онлайн-платежами існують і чого варто остерігатися? Лариса: Перед шахраями уразливі не тільки літні, але й молоді люди. Тут більше значення має фінансова грамотність, ніж вік. У кризових ситуаціях і в періоди нестабільності шахраї, як правило, активізуються, користуючись панічними настроями людей. Натомість, глобальні платіжні системи постійно працюють над мінімізацією ризиків. За статистикою НБУ, в операціях з платіжними картками на один мільйон гривень припадає лише 64 гривні незаконних операцій. Кілька років тому ця цифра була вдвічі більша. Водночас торік українці провели 5 млрд операцій з платіжними картками. Тобто онлайн-оплати — це дуже поширена практика. Загалом це територія безпеки, яку забезпечують платіжні системи та їхні партнери. Причиною рідкісних винятків є не вади в системі, а те,
що люди самі передають дані про свої картки або одноразові паролі в руки шахраям. Ми вже багато років чуємо заклики: ніколи не передавайте дані своєї картки, пін-код або одноразові паролі. Проте це трапляється — зокрема, коли шахраї по телефону відрекомендовуються працівниками банку. Як ви думаєте, як ще можна пояснити людям, щоб вони обережніше ставилися до таких дзвінків? Лариса: Шахраї також постійно вдосконалюють свої методи: наприклад, часто отримують потрібну інформацію не за один дзвінок, а за кілька підходів; використовують психологічні прийоми, які розслаблюють потенційних жертв; дізнаються ім'я, а потім номер картки і номер телефону, вибудовуючи таким чином довірливі взаємини. А потім людина вже ставиться до шахрая як до співробітника банку і сама повідомляє йому пароль. Ми не втомлюємося повторювати: з банку ніколи не будуть телефонувати і запитувати ваші дані або паролі. Якщо вас про це хтось просить, то гарантовано це — шахрай. Антон Тютюн Заступник голови правління Ощадбанку Антон: Дійсно, шахраї часто відрекомендовуються працівниками банків,
НБУ, пенсійного фонду, служби безпеки, щоб виглядати переконливіше. Але справжні представники цих структур ніколи не телефонують людям з питаннями про персональні дані. Натомість банк надійно захищає персональні дані своїх клієнтів завдяки стандартам PCI DSS. Персональні карткові дані того чи іншого клієнта не відомі співробітникам банку, бо такі відомості «зашиті» всередині системи. Співробітник банку може зателефонувати клієнтові щодо певної транзакції і уточнити, чи здійснював він її. Але ніколи не буде уточнювати номер картки, дату і CVV-код. Є ще один поширений тип шахрайства — це фальшиві веб-сайти. У цій ситуації шахраї копіюють відомі веб-ресурси, залучають таким чином клієнтів і отримують від них оплату, а потім або переводять отримані кошти на готівку, або використовують їх для безготівкових розрахунків. З огляду на це ми рекомендуємо нашим клієнтам бути дуже уважними у виборі сайту, ретельно перевіряти його адресу (адже відмінність може бути в одній-двох літерах) і, відповідно, справжність сайту. А чи є можливість повернути гроші, перераховані шахраям?
Лариса: Тут дуже важливо розуміти, як саме було проведено оплату. Якщо за допомогою платіжної картки або таких сервісів, як, наприклад, Visa Checkout, Apple Pay, Google Рay, то в разі неотримання товару або доставки товару неналежної якості гроші вам повинні повернути. Але якщо це був переказ із картки клієнта на картку шахрая, що нині дуже поширено, то в такому випадку повернути гроші буде неможливо. Тому що з формальної точки зору це — добровільний переказ коштів від одного власника картки іншому. Антон: Ми рекомендуємо своїм клієнтам підключатися до сучасних онлайн-сервісів банку, таких як смс-банкінг або push-повідомлення. Тоді в разі спроби зняття коштів з картки клієнт про це відразу ж отримає повідомлення і зможе встигнути звернутися в банк, щоб заблокувати картку і зупинити транзакцію. Отже, головні правила безпеки — це бути уважним, стежити, кому ми переводимо кошти, на яких сайтах розраховуємося в інтернеті, не розголошувати персональні дані, а якщо раптом таке вже сталося — максимально швидко реагувати і зв’язуватися зі своїм банком. Як нові платіжні технології можуть мінімізувати несанкціонований доступ до карток клієнтів?
Лариса: Нові платіжні технології в Україні впроваджуються дуже широко. Так, стандарти Visa Secure, за допомогою яких власники можуть безпечно проводити операції за картками в інтернет-середовищі, також використовують у сервісах Apple Pay і Google Рay. Зараз здійснюється перехід на новий стандарт безпеки 3D Secure 2.0. Зазначу, що Україна лідирує серед інших країн СНД у впровадженні інноваційних платіжних технологій, таких, як, наприклад, токенізація. З її допомогою у процесі передачі даних конфіденційна інформація замінюється на певне кодування, яке навіть у разі перехоплення шахраями або розголошення не має сенсу для зовнішнього використання. Україна входить у топ-7 країн світу за такими токенізованими операціями. Антон: З технологіями Apple Pay і Google Рay у нас в Ощадбанку ще не було жодного випадку шахрайства. Коли люди почали розраховуватися за допомогою смартфонів, значно знизився рівень шахрайства. Як ви вважаєте: чи потрібно порушувати на державному рівні питання фінансової грамотності населення? Антон: Фінансова грамотність — це вже базова потреба,
а не питання «хочу — не хочу». Ми як банк активно діємо в цьому напрямі, охоплюючи різні покоління, зокрема молодь, у якої вже зовсім інша поведінкова модель, заснована на digital досвіді. Тому, на мій погляд, було б корисно ввести курс з фінансової грамотності в школі, щоб діти краще розуміли сучасний фінансовий світ. Цифрова грамотність дуже важлива, і в її популяризації повинні брати участь як фінансові організації, так і державні органи, органи захисту прав споживачів і самі громадяни. Лариса: Цифрова грамотність дуже важлива, і в її популяризації повинні брати участь як фінансові організації, так і державні органи, органи захисту прав споживачів і самі громадяни. У багатьох країнах світу фінансова грамотність стала частиною шкільної програми. Своєю чергою, ми проводили і проводимо низку кампаній, спрямованих на підвищення обізнаності людей різного віку про базові правила безпеки платежів. Адже такі знання потрібні не тільки школярам. А як можна навчити фінансової грамотності літніх людей? Які методи для цього ви застосовуєте? Антон: Для літніх людей відділення банку — це своєрідна соціальна мережа,
де вони спілкуються. Однак часто люди в літньому віці теж користуються онлайн-сервісами. З нашого боку, ми спрямовуємо наші зусилля на те, щоб мотивувати дітей навчати своїх батьків цифрової грамотності, наприклад, через освітні відеоролики про те, як оплачувати комунальні послуги, поповнювати рахунок мобільного телефону тощо. У сьогоднішній ситуації це особливо важливо для людей похилого віку, щоб не виходити на вулицю, не відвідувати публічні місця, не ризикувати своїм здоров’ям, а робити всі платежі онлайн. Лариса: Наша компанія за допомогою різних ініціатив теж докладає багато зусиль для підвищення цифрової грамотності населення. Так, наприклад, ми плануємо запуск освітнього чат-бота з безпеки платежів. За його допомогою кожен зможе перевірити свої знання й отримати нові навички. Ми дуже раді, що цей освітній проект в Україні ми плануємо саме з «Новым Временем». Впевнена, що під час освітньої кампанії українці зможуть підвищити свій рівень фінансової грамотності та почнуть впевнено і безпечно користуватися новими платіжними технологіями. Слухайте також на подкастах НВ
