Технології

У Бордо відкрили найбільший у світі музей цифрового мистецтва

9 чер•Подробиці

У Бордо відкрили найбільший у світі музей цифрового мистецтва. Його розмістили на базі підводних човнів, що збудовані ще за часів Другої Світової. Як художники перетворили історію на сучасний арт-об'єкт - дивіться далі.

Новий арт-центр називається "Басейн світла". Його створили піонери так званого "заглиблювального" мистецтва, - коли людина стає частиною інсталяції.

Огюстен де Куанте, директор "Bassins de Lumieres":

Це магічний простір. Він поєднує бетон, велич, воду і відображення.

У "Басен де люмьер" заглиблюєшся буквально, - ще кілька років тому, це була база підводних човнів. Звели її німці після вторгнення у Францію під час Другої світової.

Матьє Марсан, історик:

Тут розмістили флотилію із сорока трьох субмарин. Базу відкрили 13 травня 43-го, вона діяла два роки.

Човни належали військово-морським силам фαшиcτського режиму Італії. Підрозділ виконував операції проти союзників в Атлантичному океані. База витримала бомбардування британців, а після війни - спорожніла. Шістсот тисяч кубометрів залізобетону, хоча й пошарпаного часом та історією, руйнувати невигідно.

Музей із застосуванням новітніх технологій став чи не найкращим перевтіленням

Огюстен де Куанте, директор "Bassins de Lumieres":

Коли ми вперше прийшли сюди, то зрозуміли, що просто зобов'язані працювати саме тут. Це було ніби просвітлення, ми точно знали, яку саме виставку тут відкрити.

Але завдання виявилося не з легких, адже приміщення має незвичне планування, до того ж вкрай вогке. Тому, щоб пристосувати електроніку, довелося вирішити одразу кілька інженерних проблем. Завдяки технологіям найяскравішими тут видаються полотна австрійського художника Густава Клімта.

Огюстен де Куанте, директор "Bassins de Lumieres":

Його роботи пасують до масштабного простору, тому що Клімт власне створював їх як мурали на стінах будинків. Крім того, він новатор, як і ми.

Саме Клімту, а також німецькому художнику Полю Кле і присвятили першу виставку у "Басейні світла". Проєкт коштував 14 мільйонів євро. Аналогічний, але менш масштабний арт-центр, автори торік відкрили у Парижі.

Читайте ще