Хмарні сервіси, добре знайомі українцям, зокрема — великому і малому бізнесу, хочуть офіційно застосувати на службі державі. Законопроект 2655 пропонує нарешті визначитися з термінологією хмарної галузі. Вперше в Україні на законодавчому рівні тлумачать такі поняття, як «хмарні послуги», «хмарні обчислення», «надання хмарних послуг», «користувач хмарних послуг», «надавач хмарних послуг», «центр обробки даних» і т.д. У документі чітко викладені правові основи для функціонування хмарних сервісів і сформульовані вимоги до провайдерів. Прозорість визначень має допомогти врегулювати відносини між органами влади та IT-компаніями для безпечних публічних закупівель хмарних рішень і протидії корупції.Найпрогресивніші країни світу, включаючи США, Канаду і Сінгапур, оголосили про стратегію переходу роботи державних органів в хмару з 2011 року. Український уряд схвалив рішення про впровадження хмарних рішень відносно недавно — в жовтні 2019. В основі проголошеного принципу Cloud First — поступова відмова від апаратного забезпечення, так званого «заліза», на користь хмарних рішень.
Не в останню чергу це рішення продиктовано економією бюджетних коштів і бажанням знизити навантаження. Хмарний софт коштує значно дешевше, ніж нові комп’ютери, зовнішні пристрої і діагностична апаратура.Однак крім очевидного прогресу законопроект несе в собі і певні ризики. В рамках концепції Cloud First він робить хмарні сервіси пріоритетними. Тобто державним органам пропонується спочатку створювати IT-інфраструктуру за допомогою хмарного софта, і тільки потім, якщо виникне необхідність, звертатися до «заліза». На думку критиків законопроекту, подібні пропозиції виглядають як лобіювання певного виду технологій на державному рівні. Ще одна проблема законопроекту «Про хмарні послуги» — це захист державних даних. Після прочитання документ залишає безліч питань про збереження важливої інформації. Якщо державні дані будуть зберігатися в закордонному хмарі, хто гарантує їх збереження? Що з ними буде, якщо орган вирішить, що хоче зберігати дані в іншому сервісі? Чи не відбудеться витік інформації в такому випадку? Адже для того, щоб у випадку форс-мажорів не втратити дані,
одномоментно з їх завантаженням, ствоюються кілька копій, які зберігаються на незалежних серверах. Існуючий законопроект не дає відповідей, і це викликає серйозне занепокоєння. Безперечно, принцип Cloud First наблизить Україну до розвинених країн, які використовують цифрові рішення в процесах управління. Надалі технологізація нашої країни буде тільки набирати обертів, і закріплення «хмарних» термінів в законодавчій базі полегшить шлях для нових важливих і зручних у використанні інновацій. Однак на даний момент в законопроекті «Про хмарні послуги» залишається багато білих плям і місць для маніпуляцій. В українських реаліях пріоритетність «хмари» перед «залізом» може бути небезпечною. Тому і на перший, і на другий погляд здається, що документ 2655 потрібно серйозно доопрацьовувати.
