Медіацентр УжНУ поспілкувались з випускником ІТ-факультету 2017 року Анатолієм Потапчук-молодшим, який люб’язно погодився відповісти на всі запитання. Далі текст автора без змін:– Анатолію, насамперед розкажи, будь ласка, трохи про свою родину.– Я народився у вересні 1998 року, мій батько, також Анатолій – доктор медичних наук, знаний стоматолог. Мама, Наталія, – керівник Закарпатського народного хору.– Те, що сином стоматолога і музикантки став саме ІТ-фахівець не потребує коментарів.– Я закінчив Ужгородську спеціалізовану школу-інтернат у 2014 році, після чого вступив на факультет інформаційних технологій Ужгородського університету на спеціальність «Програмна інженерія».– Хто з викладачів передусім зацікавив тебе новітніми комп’ютерними технологіями?– Відповідь на це питання однозначна: це теперішній завідувач кафедри інформаційних управляючих систем та технологій, доцент Олександр Міца. Він мене залучив до активного олімпіадного руху. Вже з 8 класу я їздив на Всеукраїнські олімпіади з інформатики як наймолодший учасник (мені тоді було 12 років). На цих олімпіадах я неодноразово посідав призові місця.
– Я так знаю, що тепер ти працюєш у фірмі Google у Мюнхені. Як туди потрапив?– Почалося з того, що на мене «вийшли» іноземні рекрутери. Довелося пройти кілька співбесід телефоном. У цих розмовах «ненав’язливо» з’ясовували мій професійний рівень. Врешті, видно, я їм сподобався, тож мене запросили приїхати до їхнього офісу в Лондоні на повноцінну співбесіду, де питання вже не були такими простими й очевидними. Через певний час мені запропонували вже самому провести співбесіду з менеджерами кількох команд, яких я зацікавив. Серед усіх пропозицій я обрав команду Chrome OS, що працює в Мюнхені.– І які завдання розв’язуєш в межах цієї команди?– Насправді сфера моїх обов’язків досить широка. Через те, що ми розробляємо нову операційну систему, доводиться освоювати велику кількість різноманітних технологій: від мережевого стеку до криптографічних алгоритмів захисту даних. Саме тепер працюю над особливим ізольованим режимом операційної системи, що широко використовується в навчальній сфері для проведення так званого «тестування з особливо високими ризиками» (high-stakes testing).
Говорячи простою мовою, це захищене середовище для проведення аналогічного до ЗНО тестування міжнародного рівня.– Чи багато залишається вільного часу?– Насправді небагато. Якщо трапляється вільна хвилина, то завжди можна знайти у мільйонному Мюнхені чимало місць, які обов’язково треба відвідати. Наприклад, через те що Мюнхен має стародавню історію, просто прогулючись вуличками, можна легко натрапити на відомі історичні місця.– А часто виїжджаєш за межі Мюнхена?– Трапляється. Люблю вибиратися в Альпи, де займаюся спортивною ходьбою. За час мого перебування мав можливість об’їздити майже всю Баварію.– Батьки тебе навідують? Та й ти часто приїжджаєш додому?– Не так часто, як хотілося б. Комунікацію послаблює географічне розташування Ужгорода: дорога до Мюнхена займає близько 17 годин, якщо їхати наземним транспортом, а літаком – доводиться летіти лише зі Львова. Тому зазвичай у мене виходить приїжджати раз на 2 місяці.– Які плани на майбутнє?– У період пандемії трохи важко щось передбачати. Досі невідомо, куди це все буде рухатися. З повним переходом на віддалену роботу місце праці перестає грати вирішальну роль. Тепер мені подобається проєкт, яким я займаюся. Стосовно можливого переїзду, то я роздумовую над іншими цікавими проєктами у Лондоні та Сієтлі.– Що ж, бажаємо тобі всіляких успіхів!Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.Дізнайся першим!
