Результати свого дослідження Майк Косінскі опублікував у науковому виданні Nature Scientific Reports.Для того, щоб визначити, чи справді політичні вподобання людини можна визначити, лише поглянувши на неї, дослідник використав фото 1 085 795 людей з США, Канади та Великої Британії. Фото обирали з тих, що були у вільному доступі в інтернеті: у Facebook, на сайтах знайомств та інших вебсайтах, де користувачі зазвичай вказують свої політичні вподобання.Нейромережа, своєю чергою, обирала на кого більше схожа людина ㅡ на консерватора чи ліберала. У найбільшій вибірці з 862 770 користувачів сайтів для знайомств у США точність класифікації людини становила 72%. Водночас серед користувачів сайтів для знайомств у Великій Британії та Канаді нейромережа змогла відгадати політичну орієнтацію людини у 70% та 71% випадків відповідно. Водночас, як зауважив дослідник, нейромережа могла правильно вгадувати і через демографічну вибірку. Так, наприклад, більшість літніх білих чоловіків в США є консерваторами. Тож науковець провів додаткові перевірки властивостей нейромережі серед людей одного віку,
статі та етнічної приналежності. Точність результатів трохи впала, однак у більшості випадків вони були правильними (червоні стовпчики на діаграмі). Загальний середній показник успішних результатів нейромережі поза вибіркою склав 68%.Головною метою дослідження Косінскі було перевірити як багато інформації про людину можуть збирати камери із автоматичним розпізнаванням облич, окрім очевидних статі, етнічної приналежності та віку. Саме тому у дослідженні використовували алгоритми розпізнавання людей з відкритим кодом.Майкл Косінскі зазначив, що багато науковців можуть вважати ці результати недостатньо точними, однак навіть перші скромні результати показують що штучний інтелект та камери з автоматичним розпізнанням облич можуть становити загрозу для конфіденційності даних про людину. Очевидно, що у майбутньому технології розпізнавання облич будуть удосконалюватися та збирати все більше інформації про людини, яку можуть використовувати не з благими цілями.«Навіть груба оцінка психологічних рис аудиторії може різко підвищити ефективність масового переконання. Ми сподіваємось, що науковці, політики, інженери та громадяни візьмуть це до уваги», - заявив він.
