Чи вдасться оскаржити рішення про санкції проти каналів депутата Козака у суді? Чи будуть ще подібні рішення, які торкнуться медіа? Як підвищити медіаграмотність українців і як підтримати українське мовлення на тимчасово окупованих територіях? Запитали у Тараса Шевченка, заступника міністра культури та інформаційної політики України.
Тарас Шевченко: Санкції саме проти каналів Медведчука найбільш видима річ, хоч вони й ширші. Вони поширюються на майно, на кошти, на пересування, на літаки – на багато речей. Саме ці телеканали були джерелом російської пропаганди й дезінформації, тому ці санкції в першу чергу спрямовані на протидію дезінформаційним компаніям на захист національної безпеки.
Держава діє відповідно до закону і Конституції, тому санкції були застосовані винятково щодо тих компаній, по яким було достатньо доказів для винесення рішення. Важливим елементом доказової бази і юридичного обґрунтування є також постанова Верховної Ради ще 2018 року, яка стосувалась винятково саме вказаних телерадіо організацій. Тоді Верховна Рада підвела деяку доказову базу,
зробила певні висновки й ці висновки тепер є закріпленими. Ця постанова Верховної Ради ніколи не скасовувалась, не переглядалась. Навіть якщо брати момент цієї постанови, то там є зроблено багато висновків і стверджень, які є в юридичній мові, в тому числі серед цих тверджень є позиція про те, що ці згадані телеканали займалися пропагандою тероризму і терористичної діяльності.
В законодавстві про тероризм визначено, що така терористична діяльність включає в тому числі в пропаганду. Пропаганда тероризму на каналах це юридичний аргумент, чому проти українських компаній і осіб можна ввести санкції, зафіксовані Верховною Радою у 2018 році. На додачу до цього ще з’явились нові дані від служби безпеки України. Держава оперувала саме тими даними й доказами, а не лише думками експертного середовища, хто є більш чи менш проросійським. Важливі докази й обґрунтування, щоб юридичні рішення базувались на підставі закону.
Важливо, що це стало сталося зараз. Не важливо гадати, чому це не сталось раніше, чи могло це статись раніше. Важливо, що це сталося й інформаційна безпека держави отримала дуже важливий новий захисний бар’єр.
Ці канали були на YouTube завжди, не те щоб вони пішли прямо зараз. Міністерство звернулось до YouTube, надало обґрунтування і тексти ухвалених рішень. Ми віримо, що це цілком досяжне рішення, щоб на цьому майданчику мовлення компаній, які несуть загрозу інформаційній безпеці було припинено. Ми знаємо, що загалом уряди багатьох країн звертаються до подібних компаній. Більшість подібних запитів задовільняються, коли держави просять великі компанії щось зробити в контексті захисту їхньої інформаційної безпеки. На ці запити реакція є, у більшості випадків вона позитивна.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
