Про це повідомляє The Guardian.
Гра доступна на вебсайті emojify.
info і передбачає різні завдання, пов’язані з розпізнаванням емоцій штучним інтелектом через вебкамеру комп’ютера. Так, одне із завдань стосується відтворення гравцем заданої емоції, інше — пояснює обмеження штучного інтелекту в зчитуванні зображення.
Дослідниця Центру майбутнього інтелекту та Центру вивчення екзистенційних ризиків Кембриджського університету Алекса Геґерті, яка брала участь у розробці гри, каже, що її мета — підвищити рівень обізнаності людей щодо можливостей і обмежень систем стеження і розпізнавання емоцій.
«Це форма розпізнавання облич, але вдосконаленіша, бо вона не лише встановлює особу людей, а й стверджує, що може зчитувати наші емоції, наші внутрішні почуття з наших облич», — пояснює дослідниця. Адже, зауважує вона, попри поширене використання технології небагато людей знають, що за нею стоїть.
За словами Алекси Геґерті, системи розпізнавання емоцій активно використовують у Європі, США й Китаї в різноманітних сферах — від прийому на роботу та систем безпеки в аеропортах навіть до освіти,
де визначають, чи не нудьгують бува учні під час уроку.
При цьому такі системи в останні роки активно критикують. Деякі дослідники і правозахисники стверджують, що вони неточні, упереджені відносно представників різних рас, а ще порушують право на приватність, можуть збільшити рівень дискримінації й шкодять свободі слова.
Так, критику викликало рішення влади індійського міста Лакхнау визначати за допомогою штучного інтелекту психологічний стан жінок і дівчат і на основі цього визначати, чи були вони жертвами домагань, чи ні.
Тому, каже дослідниця з Кембриджського університету, необхідно зважувати як потенційні переваги систем автоматичного розпізнавання емоцій, так і можливі ризики: «Нам потрібна набагато ширше публічне обговорення й обмірковування цих технологій».
