Компанія Facebook неодноразово дозволяла світовим лідерам і політикам використовувати свою соцмережу для обману громадськості та переслідування опонентів, знаючи про їхні плани. Керівництво платформи допускало серйозні зловживання, зокрема в незахідних країнах.Про це йдеться в розслідуванні The Guardian.Згідно з внутрішніми документами Facebook, що опинилась у розпорядженні редакції, компанія швидко реагувала на політичні маніпуляції в США, Тайвані, Південній Кореї та Польщі, однак ігнорувала ті, що відбувались в Афганістані, Іраку, Монголії та більшості країн Латинської Америки.За даними колишньої співробітниці аналітичного відділу компанії Софі Чжан, Facebook не реагувала на зловживання свою соцмережею в цих країнах, оскільки не вважала їх достатнім піар-ризиком, хоча обіцяла боротися з державними маніпуляціями з 2016 року, коли платформу атакували російські тролі для впливу на хід виборів президента.Facebook отримувала докази зловживань з боку політичних лідерів у багатьох країнах світу, однак не вживала своєчасних заходів. Чжан звільнили в 2020 році, і вона опублікувала прощальний лист до співробітників,
де заявила, що у них усіх, як і в неї самої, «руки в крові».«У Facebook немає серйозного стимулу займатися цим, окрім страху, що щось може просочитись і наробити галасу, що я й роблю», — сказала Чжан.У пресслужбі компанії заявили, що не погоджуються з подібною характеристикою з боку своєї колишньої співробітниці, оскільки Facebook наполегливо бореться з політичними зловживаннями на своїй платформі. При цьому з фактичними твердженнями Чжан не сперечались.
Зазначається, що соцмережа Facebook має 2,8 млрд користувачів і відіграє домінуючу роль у формуванні політичного порядку денного майже в усіх країнах світу, і її алгоритмами можна маніпулювати для викривлення дискусії. Зокрема використовують накрутку лайків, коментарів, поширень тощо із залученням фейкових або зламаних акаунтів. Це може призвести до формування суспільної думки про політиків.Чжан працювала у компанії з 2018 року у відділі боротьби з фальшивою залученістю, і виявила, що найбільше зловживань пов’язані з публікаціями компаній та політиків. Найбільш яскравим прикладом став президент Гондурасу Хуан Орландо Ернандес,
якого обслуговувало до 90% від усіх накручених лайків, коментарів тощо.Аналітик отримала докази того, що підлеглі Ернандеса були безпосередньо залученими до просування фальшивої залученості до його дописів. Таке зловживання стало можливим завдяки лазівки в правилах Facebook, що забороняють робити фейкові акаунти, однак не забороняє використовувати сторінки (пабліки), які можуть заміняти індивідуальні облікові записи.Наразі ця лазівка досі працює, і її, ймовірно, використовує правляча партія Азербайджану для цькування опозиційних політиків і ЗМІ. З 2016 року Facebook активно викриває маніпуляції, однак має дуже вибірковий підхід. Зокрема, випадки зловживань у Гондурасі та Азербайджані ігнорували попри наявність доказів.В результаті на боротьбу з фальшивою залученістю в цих країнах витратили близько року через те, що виявлення загроз у інших країнах було пріоритетнішим — зокрема на зловживання сомцережею в Південній Кореї, Тайвані, Італії, Польщі та Україні реагували значно швидше. Аналітики провели розслідування та видалили фейкові акаунти.Для порівняння,
у 2020 році на фальшиву залученість зі сторінкою тодішнього президента США Дональда Трампа відреагували миттєво, однак розслідування зловживань на Філіппінах відкладали на кілька місяців. Зловживання в Албанії розслідували, встановили причетних в уряді, однак заходів не вжили, а в Болівії — повністю проігнорували.Маніпуляції в Тунісі, де проходили вибори, та в Монголії, де тривала конституційна криза, також проігнорували. Чжан вважає, що Facebook дуже неохоче карає впливових політиків, і наслідки за зловживання для них надто м’які.Колишня співробітниця Facebook порівнює фальшиве залучення в соцмережі із грабунком банку.«Припустимо, що покарання за успішне пограбування банку полягає в тому, що інструменти для грабунку конфіскують, а в газетах пишуть: “Ми схопили цю людину на пограбуванні банку. Вона не повинна так робити”. Це ж відбувається і в Facebook. І трапилось те, що багато президентів іноземних держав вирішили, що залучення варте ризику. За цією аналогією гроші вже були витрачені. Їх не можна забрати назад», — підкреслила Чжан.
