Місто незворотно перетворюється у складний механізм, керувати яким потрібно за допомогою сучасних технологій на основі великих даних. То як це працює у світі та в Україні?
Забіг у напрямку «smart»
Зараз «розумними» можна назвати вже більше тисячі міст у світі. Вони на різних рівнях використовують технологію під назвою «інтернет речей», яка дозволяє відстежувати стан об'єктів, збирати інформацію та аналізувати її.
Наприклад, у Барселоні за допомогою спеціальних сенсорів можна побачити вільні місця для паркування, а в Амстердамі датчики показують, коли сміттєві баки вже переповнені. Для безпеки громадян в аргентинському місті Тігре встановили відеокамери з функцією розпізнавання облич та нетипової поведінки. Це дозволяє поліції запобігти злочинам або знайти підозрюваних.
У 2020 році Індекс розумних міст оцінив 109 міст, використовуючи економічні та технологічні показники, а також думку громадян про те, наскільки «розумними» були їхні міста. Першими у рейтингу опинилися Сінгапур, Гельсінкі та Цюрих. А ось Київ посів 98-ме місце, втративши за рік 6 позицій. Дослідження показало такі тенденції у розвитку «smart city»:
Турбота про здоров’я громадян
Технології допомагають містам краще дбати про здоров’я своїх мешканців. Наприклад, у Південній Кореї додаток Corona 100m сповіщав користувача, якщо він перебував на відстані 100 метрів від місця, де побував хворий на коронавірус. А у китайській провінції Хубей випробовували модель штучного інтелекту, яка вивчала середньодобову температуру, щільність міста, вологість та швидкість вітру, щоб спрогнозувати кількість підтверджених випадків захворювання на COVID-19 протягом 30 днів. Також розумні камери в міжнародних аеропортах перевіряють температуру в пасажирів та виявляють ознаки хвороби.
Зокрема, у світі активніше впроваджують телемедицину. Не виходячи з дому, пацієнти отримують консультацію лікаря через відеозв'язок: у Сінгапурі такий додаток має назву TeleHealth. А у Барселоні громадяни старші за 75 років викликають собі швидку допомогу через невеликий пристрій, який вбудовується у браслет або кулон.
В Україні цей напрям теж розвивається. Так, українці можуть записатися до лікарів на очну та дистанційну консультацію, замовити медичні послуги та отримати інструкції щодо прийому ліків за допомогою електронної медичної системи Helsi.
me. Вона об'єднує вже понад 49 тисяч лікарів, 24 мільйони пацієнтів та 1 300 клінік.
Розвиток менших міст
Мегаполісам у розвинених країнах вже важко здивувати своїх громадян. А таким містам, як колумбійський Медельїн достатньо було впровадити безплатний Wifi на вулицях, щоб у рейтингу піднятися на 19 позицій. Ця зміна одразу стала відчутною для мешканців. Водночас активно розвиваються міста поруч зі столицями: у 2020-му в іспанського Більбао прогрес був відчутніший ніж у Мадриді, а британський Бірмінгем піднявся на 12 позицій, тоді як Лондон покращив результат лише на 5.
У менших містах найперше дбають про базові пункти «smart city»: онлайн сповіщення громадян про комунальні проблеми у місті, вебсайт або додаток з доступом до міських послуг, безкоштовний Wifi, оренда велосипедів, можливість купити квитки на транспорт онлайн, а також — можливість подавати та реалізовувати свої ідеї для розвитку міста.
Боротьба з кліматичними змінами
Технології IoT стають життєво важливими для боротьби з кліматичними змінами. Сенсорні датчики, які під'єднані до інтернету, дозволяють ефективно використовувати ресурси.
Наприклад, у Франції одну з вугільних електростанцій оснастили 10 тисячами датчиків, які у режимі реального часу надають дані про свій стан і допомагають операторам оптимізувати роботу. Компанія General Electric, яка керувала проєктом, заявила, що система допомагає усунути 0,58 гігатонни викидів парникових газів на рік. А це еквівалентно ліквідації приблизно 120 мільйонів автомобілів, висадці 550 мільйонів квадратних миль лісу та заміні 20 мільярдів ламп на світлодіоди.
Перехід до розумного управління дорожнім рухом дозволяє мегаполісам значно зменшити викиди вуглецю. Ще у 2015 році британський Ofcom опублікував звіт про IoT та дорожній трафік. Виявилося, що якщо зменшити завантаженість доріг на 15%, Великобританія не лише поліпшить якість повітря, а і заощадить близько 1 мільярда доларів на рік. Тому в Британії розробляють інтелектуальну транспортну систему. Ідея полягає у тому, щоб встановити датчики в автомобілях та на дорогах. Вони відстежуватимуть затори, і якщо ситуація погіршуватиметься — центр управління відреагує та введе обмеження швидкості.
Схожу систему використали у
Сінгапурі завдяки датчикам на понад 5 000 автомобілях та автобусах, місто знизило завантаженість громадського транспорту на 92%.
Втім, вже є розробки для контролю завантаженості доріг та руху транспорту і в Україні. Скажімо, аналітичні дашборди, які на підставі аналізу узагальнених даних мобільного оператора можуть давати розуміння, що відбувається на дорогах у певний період часу.
Як «розумнішають» українські міста
У міжнародному Індексі розумних міст оцінюють лише українську столицю. Київ посідає 98 місце зі 109, і стоїть між індонезійським Меданом та столицею Греції Афінами. Відповідно до дослідження, кияни відносно задоволені кількістю зелених зон та шкіл. А найбільше проблем бачать у корупції, заторах на дорогах, доступному житлі та забрудненому повітрі.
