І як потрібно врегулювати повноваження нового регулятора ринку
Наприкінці жовтня Верховна рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №6055 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку». Наведений у документі регуляторний орган має стати має стати правонаступником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (НКРЗІ). Навіщо змінювати регулювання у цій галузі, як ця процедура впливає на інтеграцію України в ЄС та європейьский цифровий ринок і як не втратити цей шанс розповів Mind експерт сектору “IT і Телеком” Офісу ефективного регулювання BRDO, Гліб Щеголь.
Однією зі стратегічних цілей України після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС стало приєднання до Єдиного цифрового ринку ЄС. Цей ринок охоплює декілька сфер діяльності, зокрема і сферу електронних комунікацій, для якої Угода передбачає потенційну можливість отримання нашою державою так званого «режиму внутрішнього ринку». Тобто Україна має шанс іще до вступу в ЄС приєднатись до Єдиного цифрового ринку ЄС на умовах,
що діють для країн-членів союзу.
Чому потрібно змінювати регулятора? У сфері електронних комунікацій Україна поки що імплементує найновіше законодавство одночасно з країнами ЄС. Так, 16 грудня 2020 року було ухвалено закон«Про електронні комунікації», у розробці якого брали участь експерти BRDO. Закон набирає чинності 1 січня 2022 року. Але для повної імплементації Директиви ЄС 1972/2018 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій, необхідно ухвалити також закон про національного регулятора у сфері електронних комунікацій.
Стосовно національних регуляторних органів в сфері електронних комунікацій, законодавство ЄС вимагає від держав-членів ЄС, у першу чергу, забезпечити та гарантувати їх незалежність (політичну, фінансову, незалежність від будь-якої фізичної або юридичної особи, що надає електронні комунікаційні послуги та незалежність від будь-якого іншого органу стосовно виконання завдань, покладених на регуляторів відповідно до національного законодавства).
Відповідно до закону«Про телекомунікації», який із 1 січня 2022 року втратить чинність,
в Україні органом державного регулювання у сфері телекомунікацій є НКРЗІ. Регулятор аж ніяк не є “незалежним”. Він підпорядкований Президенту та підзвітний Верховній Раді. Його фінансування здійснюється за рахунок держбюджету, а власні рішення він має погоджувати з іншими державними органами та реєструвати в Мін’юсті.
Голова та члени регулятора призначаються та звільняються Президентом, а процес відбору кандидатів здійснюється без проведення відкритого конкурсу, тобто є непрозорим. Такий порядок призначення голови та членів органу не відповідає європейським нормам, більше того – Конституційним Судом він визнавався таким, що не відповідає Конституції України.
Що не так із законопроєктом? Усунути ці розбіжності з законодавством ЄС можливо шляхом ухвалення закону про національного регулятора в сфері електронних комунікацій.
Але законопроєкт № 6055 «Про Національну комісію...», який у вересні цього року було зареєстровано у Верховній Раді, містить низку норм, які нівелюють незалежність галузевого регулятора, не відповідають Конституції України та зобов’язанням за Угодою про асоціацію з ЄС,
ставлять під загрозу впровадження реформи, передбаченої Законом «Про електронні комунікації», та перспективи інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Йдеться, зокрема, про норми законопроєкту щодо:
впливу Експертної ради з питань цифровізації при Президентові України на призначення та звільнення членів регулятора; наявності серед підстав дострокового звільнення членів регулятора незадовільних висновків (критерії яких відсутні) Експертної ради з питань цифровізації при Президентові України або профільного комітету Верховної Ради про результати роботи регулятора за попередній рік; забезпечення регулятора належними технічними, фінансовими та людськими ресурсами для виконання поставлених перед ним завдань; повноважень регулятора стосовно обов’язкової ідентифікації абонентів та ведення IMEI реєстру; відтермінування до 10.01.2023 формування нового складу регулятора на конкурсних засадах та продовження функціонування регулятора у складі, призначеному у червні 2021 року з порушенням Конституції України; відтермінування до 01.07.2023 отримання функцій центрального органу виконавчої влади в галузі електронних комунікацій Міністерством цифрової трансформації.
На що впливають запропоновані норми? Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO подавали свої пропозиції щодо необхідних змін у законопроєкті № 6055 відповідндаваим комітетам Верховної Ради та Уряду, а також намагалися привернути до них увагу Президента. Від ухвалення закону без їхнього врахування постраждають не лише євроінтеграційні плани України.
Через недосконалість норм законодавства в сфері електронних комунікацій та неповну їх реалізацію в Україні досі спостерігається неефективне державне регулювання всієї галузі. Зрештою, від цього найбільше страждають споживачі.
Так, сьогодні:
затримується, порівняно з країнами ЄС, впровадження нових технологій; досі наявне регулювання розрахункових такс за послуги пропуску вхідного міжнародного трафіку; відсутнє покриття інтернет у багатьох невеликих населених пунктах та автошляхах; відсутня система моніторингу якості мобільного зв'язку; у споживачів відсутні інструменти порівняння пропозицій постачальників послуг стосовно вартості, якості та географічної доступності послуг, відсутній механізм досудового вирішення спорів;
наявна цінова недоступність інтернету та голосових послуг для деяких споживачів; здійснюється нав’язування споживачам платних контент-послуг з боку постачальників таких послуг; не впроваджена послуга переносу номерів у фіксованих мережах; заборонені технологічна нейтральність та шерінг радіочастот; залишаються проблеми з доступом до інфраструктури у операторів телекомунікацій; не затверджено низку (біля 170-ти) нормативно-правових актів, необхідних для імплементації нового закону. Які трансформації потрібні галузі? Повноцінне впровадження галузевої реформи ринку електронних комунікацій дозволить Україні інтегруватися в Єдиний цифровий ринок ЄС, сприятиме розвитку всієї сфери та покращить захист прав споживачів електронних послуг. Для цього держава має почати нарешті активне сприяння трансформації галузі низкою конкретних кроків: необхідно невідкладно розробити та затвердити підзаконні акти, що передбачені Законом «Про електронні комунікації», ухвалити закон про регуляторний орган, створити регуляторний орган та здійснити відбір його членів у відповідності до Європейського кодексу електронних комунікацій та Конституції України.
