Основна відмінність командирського танка — наявність радіостанції, що дає змогу підтримувати зв’язок на далеких відстанях.
Зовні такі танки завжди відрізнялись тим, що на командирських машинах не було баштових кулеметів. Замість них встановлювали додаткову антену. І в Україні донедавна їх не оновлювали.
Наразі ж фахівці Харківського бронетанкового заводу встановили на машині нові прилади спостереження та прицілювання третього покоління — зокрема, тепловізійний танковий приціл ТПН1 ТПВ, прилад спостереження денного та нічного бачення механіка-водія ТВНЕ-4БУМ, прилад спостереження денного та нічного бачення командира ТКН-ЗВУМ.
З урахуванням досвіду сумісних навчань з військовими НАТО оновлений танк отримав:
апаратуру супутникової навігації CH-4215;
командирську башенку з кулеметом НСВТ калібру 12,7 мм з додатковим броньованим захистом магазину;
електронний щит механіка-водія;
телевізійну систему спостереження за навколишнім простором задньої півсфери танка з відображення даних на монітор щита механіка-водія;
камеру спостереження для командира з дальністю виявлення до 2000 м;
додатковий броньований захист паливних баків;
кормові протикумулятивні решітчасті екрани;
гумові щитки на башті;
передні гумометалеві екрани;
нові світлодіодні фари;
додатковий фільтр грубого очищення паливної системи котла-підігрівача;
дзеркала заднього виду та низку інших вдосконалень.
У модернізований танк на заводі встановили 3 радіостанції дві УКХ (ультракороткохвильові. — Авт.) та одну КХ — з дальністю дії до 500 км.
Для автономного живлення апаратури було встановлено додатковий енергоагрегат потужністю 3 КВт.
По суті, Збройні Сили отримали пересувний командний пункт командира танкового підрозділу. Системи зв’язку єдині для ЗСУ, тому командир має змогу підтримувати зв’язок з усіма видами бронетехніки — БТР, БМП, командними пунктами. Типові випробування на одному з полігонів пройшли успішно.
Фото — Укроборонпром, Харківський бронетанковий завод
