Адитивні технології безперервно розвиваються. Зараз нікого не здивуєш 3D-принтером для друку металом чи пластиком, який має властивості резини. Настав час і для харчових 3D-принтерів. Технологія ще знаходиться в зародковому стані, але її взяли на озброєння підприємці. Вже в багатьох ресторанах світу можна спробувати надруковані страви.
Розповідаємо, які харчові 3D-принтери існують, і як вони друкують їжу.
Як друкується їжа?
Якщо спрощувати, то 3D-друкована їжа — це їжа, приготована за допомогою автоматизованого процесу поєднання харчових продуктів. Наприклад, в країнах Європи ви могли бачити автомати з піцею або йогуртом. Машина бере заготовлене тісто, поливає його томатним соусом, додає шматки інших інгредієнтів і посипає зверху сиром, а потім запікає у духовці. Цей процес можна назвати примітивним харчовим 3D-друком.
https://www.youtube.com/watch?v=fNpBDwYLi-Q
Наразі друк 3D-їжі все ще знаходиться в початковому стані, і йому потрібно пройти довгий шлях, перш ніж отримати широке поширення з боку професіоналів і споживачів. Однак це не заважає нам дивуватися цими захоплюючими машинам та насолоджуватися результатами.
Харчовий 3D-принтер працює за принципом класичного, який друкує пластиком. В екструдер (та частина, яка видавлює харчовий продукт на стіл) подається пастоподібний матеріал, такий як пюре, муси, шоколадний ганаш тощо. Страва розділяється в програмі на шари, кожен з яких друкується окремо. Найскладніше - це поєднувати декілька матеріалів одночасно. Користувачі або поєднують декілька екструдерів, або роблять складну систему поступової подачі декількох матеріалів в один екструдер.
Використання пастоподібних матеріалів може здатися трохи обмеженим з точки зору варіативності, але подумайте про всі можливі комбінації з тістом, пюре, плавленими сирами, глазур’ю і навіть сирим м’ясом.
Наразі на стаді дослідження залишаються інші адитивні процеси, такі як струйне нанесення рідкої їжі або робота з порошкоподібними харчовими продуктами.
Чи готують їжу харчові 3D-принтери?
Харчові 3D-принтери здебільшого підходять для створення складних форм і дизайнів, а не для приготування повноцінних страв. Зазвичай після створення харчового «макету» на 3D-принтері, його запікають у духовці або на грилі.
Ця технологія цікава для ресторанів,
які бажають прикрасити бенкетний стіл, здивувати клієнтів або займаються молекулярною кухнею. Вона все ще не є масштабованою, оскільки пройшло дуже мало часу з моменту її появи. Однак це не заважає піонерам та новаторам використовувати її
Ще в 2016 році два шеф-кухаря світового рівня створили нову концепцію ресторану в Лондоні під назвою Food Ink. Спочатку ідея полягала в тому, щоб подавати страви, надруковані на 3D-принтері, але врешті-решт вони прийшли до того, що в ресторані були лише меблі, надруковані на 3D-принтері.
https://www.youtube.com/watch?v=UWOVvSfSjCM
Але не тільки у вишуканих ресторанах можна знайти їжу, надруковану на 3D. Пекарі активно використовують написи, надруковані на харчовому 3D-принтері. В цілому ця технологія чудово полегшує задачі кондитерам. До речі, коли ви використовуєте кондитерський мішок, ви фактично вручну робите 3D-друк прикрас для торта, печива тощо.
В 2016 році у Дніпропетровську український розробник Андрій Барна створив 3D-принтер, який друкує шоколадом. На той час це була всього лише 5 подібна розробка у світі. Принтер може відтворити форму будь-якої складності.
Точність друку – від 0,6 до 1 мм. Друк однієї солодощі займає від 14 хвилин до декількох годин.
https://www.youtube.com/watch?v=pbnH1tedJeE
В якості матеріалу Андрій використовує спеціальний іспанський шоколад в «монетках», але, каже, підійде й будь-який інший якісний шоколад.
Також в минулому році стартап Alt-Steak [1] продемонстрував рослинні стейки, надруковані на 3D-принтері, які дуже нагадували справжні з тваринного м'яса. Крім того, німецька компанія Biozoon друкує їжу для людей похилого віку, яку можна легше пережовувати та перетравлювати.
https://www.youtube.com/watch?v=238yRdb0niw
Переваги та недоліки друкованої їжі
Переваги
Насамперед 3D-друковану їжу можна безпечно вживати, хоча і смак її буде інколи, м'яко кажучи, незвичним. Вона буде мати хитромудру форму, яку важко було б відтворити вручну, водночас, щоб створити її шари овочевого пюре будуть склеюватися, наприклад, цукровим сиропом. Гарно? Так. Смачно? Питання.
Водночас це відкриває нам шлях до персоналізації їжі. З точки зору контролю різноманітності та кількості поживних речовин, вітамінів і калорій на прийом їжі,
3D-друк забезпечує точність. Це може бути надзвичайно важливим у лікарнях, де поширені лікувальні дієти, які важливо підібрати окремо під кожного пацієнта.
Ми можемо зробити екзотичну їжу привабливою. Можна створити привабливі страви з комах у напіврідкому стані, які багаті на протеїн. У майбутньому навіть синтетичну їжу можуть надрукувати на 3D. Хто знає!
Для обміну рецептами достатньо надіслати файл другу. Це все!
Недоліки
З усіма цими цікавими перевагами, які дає 3D-друк харчових продуктів, потрібно згадати і про недоліки. Хоча час може змінюватися залежно від принтера та продукту, який друкується, друк їжі - це не швидко. Час особливо важливий для підприємств, які займаються масовим виробництвом.
Крім того, їстівні матеріали вимагають попереднього приготування або попередньої обробки для досягнення консистенції, необхідної для екструзії. Тому очікуваний результат і надійність харчових 3D-принтерів значною мірою залежать від належної підготовки матеріалів.
Які моделі існують?
Станом на 2021 рік існує лише кілька професійних 3D-принтерів для харчових продуктів, переважно у настільних версіях, і досі немає промислового обладнання. Попри це, деякі з наведених нижче моделей вже використовуються для громадського харчування, заходів та ресторанів.
byFlow
Може здатися, що це не так багато, але цей маленький принтер здатний на грандіозні речі. FbyFlow— це 3D-принтер для екструзії матеріалів, який використовуються професійними кухарями у всьому світу. Він керується через Wi-Fi і використовує багаторазові картриджі (шприци), які можна наповнювати їстівною пастою. Мішленівський ресторан Smink в Нідерландах використовує цей принтер для створення складних візерунків десертів.
Зараз byFlow [2]
коштує близько 4300 доларів США (3900 євро).
Foodini
https://www.youtube.com/watch?v=KFRQ0BEmvIE
Це один з найбільш розкручених харчових 3D-принтерів з усіх, і це заслужено. Foodini [3] від Natural Machines може обробляти майже будь-який інгредієнт, від желе до смачних гамбургерів, використовуючи п’ять різних картриджів одночасно. Natural Machines має підхід до здорового харчування, надаючи рецепти для нових користувачів, щоб спробувати, перш ніж вони створюють власні. Foodini коштує близько 4000 доларів.
MMuse
Шоколадний 3D-принтер MMuse [4] унікальний в тому сенсі, що він обробляє шоколадну стружку діаметром до 4 мм і розплавляє її для екструзії. Він досить міцний, важить близько 25 кг (~ 55 фунтів), але все ще знаходиться в діапазоні настільних комп’ютерів. Він виробляється в Китаї і коштує досить дорого – близько 5700 доларів.
Mycusini
Mycusini [5] — це шоколадний 3D-принтер, випущений німецьким стартапом Print2Taste, спочатку фінансований через проект Kickstarter. Він має чудовий дизайн і досить компактний для кухні. Картриджі з неіржавіючої сталі легко заповнювати та очищати, але заправки необхідно купувати безпосередньо в Print2Taste. Мікусіні коштує близько 690 доларів (~600 євро).
[1] https://www.youtube.com/watch?v=4RvP3iNzpKc
[2] https://www.3dbyflow.com
[3] https://www.naturalmachines.com/foodini
[4] https://www.3dprintersonlinestore.com/mmuse-touch-screen-chocolate-3d-printer
[5] https://mycusini.com
