Про це на брифінгу розповів заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора.
За словами посадовця, йдеться про одну з найпотужніших кібератак, тож деякі сайти довелося відключили спеціально заради їхнього ж захисту. На запитання, чи досі фіксуються атаки, Жора відповів, що наразі активність не фіксується. Втім, продовжив він, є кілька небезпек. Перша — розміщення провокативної інформації, яка може бути використана надалі, якщо інформаційну атаку на українську державу буде продовжено. Друга — можливість експлуатації цих вразливостей і поширення атаки на інші ресурси. Заступник голови Держспецзв’язку словами також зауважив, що кібератаки на інфраструктури державних органів, критичної та інформаційної інфраструктури в Україні тривають із 2014. року. Атаки на будь-який інформаційний ресурс, який є публічний, можна розцінювати як спробу втручання у роботу інформаційно-комунікаційних систем органів держвлади, пояснив посадовець. Разом із тим він зазначив, що жодних повідомлень про те, що дані із реєстрів втрачено чи модифіковано, або ж їх було кудись передано, — таких даних на поточний момент немає.
Причини кібератак на держоргани будуть відомі після розслідування.
Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України, яка функціонує у складі Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України видала рекомендації всім, чий сайт побудовано за допомогою CMS і було зламано (проведено дефейс) вжити низку заходів. Нагадаємо, в Україні в ніч з 13 на 14 січня відбулася хакерська атака на сайти уряду і низки міністерств. Зараз портали не працюють, або частково не працюють.
На хакерських атаках викрили українців, які маскувалися під різноманітними нікнеймами в прихованій мережі Darknet. Вони створили сервіс непідконтрольний жодній владі й за час діяльності встигли “заробити” понад мільйон доларів. США та Велика Британія направили в Україну експертів з кібервійни. Такий крок зробили через побоювання кібератак з боку Росії.
