За словами заступника директора НВК СКБ "Таргет", яке буде виконувати замовлення, наразі йдеться про те, щоб суттєво підвищити характеристики станції.
Depo.ua пропонує згадати, що це за "Кольчуга" і чому про неї раптом заговорили в Міноборони.
Історія проекту "Кольчуга"
"Кольчуга" – це українська автоматизована станція радіотехнічної розвідки, яка працює за принципом пасивного радару (не має активних випромінювань).
Робота над проектом почалась ще у радянські роки, а виробництво було зосереджене на донецькому заводі "Топаз". У 1987 році "Кольчуга" була взята на озброєння СРСР.
На початку 1990-х років на озброєнні ЗСУ перебувало близько двох десятків станцій "Кольчуга", що дозволяло повністю забезпечити моніторинг радіоелектронного середовища навколо України на глибину до 300-400 км.
Однак наприкінці 1990-х років почалося постачання станцій, у тому числі, вживаних, до низки зарубіжних країн. Зокрема, вироблені у 1991 році три станції "Кольчуга" були модернізовані та у 2000 році поставлені до Ефіопії. Згодом вони нібито опинилися в підсанкційному Іраку Саддама Хусейна,
що обернулося масштабним скандалом і репутаційними втратами як для тодішнього президента Леоніда Кучми, так і для України в цілому.
У роки незалежності розробки продовжувалися, що вилилось у модернізовану версію "Кольчуга-М", яка у 2001 році була взята на озброєння ЗСУ.
Конструкція "Кольчуги-М" захищена 8 патентами та 12 технологічними ноу-хау. Найбільш важливе місце серед них займає технологія мікроелектроніки, на основі якої виготовляється 96 збірок, що застосовуються у "Кольчузі-М".
З 1992 по 2003 рік було побудовано 30 "Кольчуг" та "Кольчуг-М": 18 станцій було поставлено до Російської Федерації, 8 – до Збройних сил України і ще 4 було продано Китаю. У 2012 році було підписано угоду на постачання станцій "Кольчуга" в Азербайджан, однак через окупацію Донбасу Росією контракт не був завершений.
У 2014 році донецький "Топаз" опинився на окупованій російськими силами території, однак технологію виробництва "Кольчуг" вдалось зберегти. Співробітники донецького "Топазу" вчасно залишили місто, заснували у Києві компанію НВК СКБ "Таргет" та продовжили працювати над проектом "Кольчуга".
Виробництво було перенесене до НВК "Іскра" (Запоріжжя).
Принцип роботи "Кольчуги"
"Кольчуга", працюючи за принципом тропосферного поширення, здатна не тільки виявляти, а й розпізнавати наземні (надгоризонтні) та повітряні цілі. У пам'яті системи записані різноманітні зразки передбачуваних цілей.
При цьому сама система веде розвідку в пасивному режимі, тобто сама радіохвиль не випромінює. Завдяки цьому "Кольчуга" не може бути виявлена засобами радіоелектронної розвідки противника. Принаймні, традиційними способами радіоелектронної розвідки.
Комплекс "Кольчуга" базується на двох шасі підвищеної прохідності КрАЗ-260 і складається з трьох станцій. Він здатний з високою точністю визначати координати наземних і надводних цілей, маршрути їх руху на відстані до 600 км у глибину території та на 1000 км по фронту, а для повітряних цілей, що летять на висоті 10 км – до 800 км.
Чутливість радіотракту становить від 110 до 155 дБ/Вт у смузі панорамного огляду. Це забезпечують п'ять антенних систем, розрахованих на різну довжину хвилі (метрову, дециметрову та сантиметрову).
У свою чергу "Кольчуга-М" контролює імпульсне та безперервне випромінювання на частотах 135-170, 230-470 та 750-18000 Мгц. Система обладнана паралельним 36-канальним приймачем виявлення та електронікою, здатною виключити фонові сигнали та одночасно супроводжувати сигнали від 200 цілей.
Чому про "Кольчугу" знову згадали
В 1990-х рока "Кольчуга" була гордістю українського оборонно-промислового комплексу і не сходила зі шпальт газет. Однак, після скандалу з нібито поставкою цих радарів до Іраку, на державному рівні про "Кольчугу" воліли зайвий раз не згадувати. Так тривало аж до 2014 гору, коли технологію і виробництво довелося евакуювати з окупованої території.
І ось, на початку 2022 року про "Кольчугу" згадали знову. Не виключено, що через ситуацію поблизу кордонів з Росією та Білоруссю, куди Москва перекидає, окрім сухопутної техніки, бойові літаки типу винищувачів і бомбардувальників.
Особливо цікаво ця згадка сприймається в контексті інформації про створення в Україні нової ракетної програми. Адже радари є невід'ємною складовою системи протиповітряної оборони – вони є очима і вухами ППО.
Читайте також: Нова ракетна програма: Чи створить Україна свій Patriot
Щоправда, наразі йдеться лише про модернізацію існуючих установок "Кольчуга". Про виробництво нових моделей поки можна лише мріяти. Попри те, що уже відомо про "Кольчугу RDF-360", яка є новою версією "Кольчуга-М".
Заступник директора СКБ "Таргет" Віталій Яковлев зазначив, що в майбутньому не виключено ще додаткові контракти від Міноборони, але для цього підприємству потрібно розширити виробництво, зокрема, знайти додаткові приміщення для такої роботи. За його словами, цикл виробництва нової автоматизовані станції радіотехнічної розвідки "Кольчуга" складає від 9 до 12 місяців.
