Невільна енциклопедія, або Чим закінчиться війна Кремля проти «Вікіпедії»

Тиждень.ua

Створення альтернативної реальності в російському інтернет-просторі досягло апогею. Блокування незалежних медіа та обмеження доступу до закордонних соціальних платформ виявилось недостатньо для того, щоб підтримувати пропагандистський наратив на всіх онлайн-сервісах, доступних росіянам. Тепер у Кремлі дійшли висновку, що й найбільша вільна енциклопедія «Вікіпедія» не може працювати в російському інтернет-просторі, і що їй потрібно створити власну альтернативу. Про необхідність створення альтернативи «Вікіпедії» Владімір Путін заявив під час зустрічі з головою російського товариства «Знання» Максімом Дрєвалем. «Однією «Вікіпедією» користуватись неможливо… ми знаємо якість цієї інформації» – заявив тоді президент РФ. На що Дрєваль відповів, мовляв, його товариство разом з чиновниками, вчителями та школярами уже формують базу даних, яка стане альтернативою російській «Вікіпедії». Цікаво, що ідея замінити «Вікіпедію» такою собі «Великою радянською енциклопедією» в електронному вигляді була озвучена Путіним ще у 2019 році – так глава держави відреагував на висловлювання про те, що російські школярі часто користуються неперевіреними джерелами інформації, зокрема «Вікі». А перші обговорення про створення російського аналогу «Вікіпедії» проходили у Росії аж у 2016 році. Цензура для «Вікіпедії» Блокування «Вікіпедії» у світі – майже звичне явище, причому воно має місце не лише в таких державах як Китай або Туреччина. Окремі розділи чи статті «Вікіпедії» блокувалися в багатьох країнах світу. У переліку останніх є й такі старі демократії, як Франція чи Великобританія. Найбільш кричущим проявом цензури найбільшої вільної енциклопедії став арешт білоруського редактора «Вікіпедії» Павла Пєрнікова, якого 7 квітня 2022 року засудили до 2 років колонії за звинуваченням у дискредитації Білорусі. Тоді суд визнав Пєрнікова винним в тому, що він нібито дискредитував Білорусь публікацію фейкових відомостей у Вікіпедії – претензії стосувалися статті «Список смертей, пов’язаних з протестами в білорусі (2020-2021)». А на початку березня в Мінську затримали редактора російської Вікіпедії з Мінська Марка Бернштейна, який власне редагував статті про російсько-українську війну. Його звинуватили в поширенні фейків про діяльність російської армії. То ж не виключено, що арешт та строк для Пєрнікова буде не єдиним прецедентом, коли правді протиставляють в’язницю. Росія та «Вікіпедія»: блокування стали нормою Стосовно «Вікіпедії» у Росії, то окремі сторінки енциклопедії стали блокуватись ще у 2015 році. Загалом майже 50 статей і зображень у російській «Вікіпедії» заблоковано – для їх загального переліку навіть створено спеціальну статтю. До початку війни проти Україні найбільш небезпечними вважалися статті про заборонені речовини, зброю, суїцид. З початком війни наразі повідомляється про 7 статей, які було внесено до реєстру інформації, що поширюється з порушенням закону – ці статті повинні бути заблоковані російськими провайдерами. Можливо через довгу історію спроб заблокувати «Вікіпедію», чи через розуміння того, що російська влада не зупиниться ні перед чим для створення паралельної реальності, але росіяни почали масово завантажувати повний архів «Вікіпедії». Станом на початку березня файл російської «Вікіпедії» розміром у 29 Гбайт було завантажено більше 100 тисяч разів. Це на 4000% більше, аніж на початок січня. Окрім того, росіяни завантажують і спеціальний браузер Kiwix, за допомогою якого можна читати в офлайні архів «Вікіпедії». 42% всього трафіку для Kiwix зараз забезпечують російські завантаження, хоча у 2021 році вони становили лише 2%. Подібне автори проекту спостерігали у 2017 році, коли Туреччина заблокувала Вікі. «Вікіпедія» та Роскомнадзор: «приземлений» іноагент? 1 березня Роскомнадзор повідомив «Вікіпедію» про можливе блокування через статтю про вторгнення в Україну. Наприкінці квітня суд оштрафував фонд Wikimedia Foundation за відмову видаляти статті про війну. Загальний розмір декількох штрафів склав 5 млн рублів. Інші претензії стосувалися статей про відносили з Україною та матеріалу про Путіна. На початку квітня Роскомнадзор знайшов «недостовірну» інформацію ще у п’яти статтях, вони стосувалися битви за Київ, різанини в Бучі, обстрілу Маріуполя. Регулятор вимагав видалити ці статті з енциклопедії. Проте це лише частина претензій головного цензора Рунету до найбільшої енциклопедії. Наприкінці квітня Роскомнадзор заявив, що фонд Wikimedia Foundation повинен надати дані про відвідувачів сайтів «Вікіпедії». Ця інформація потрібна для того, щоб зрозуміти, чи підпадає енциклопедія під дію так званого закону про «приземлення». Цей закон вимагає, щоб власники закордонних сайтів, аудиторія яких перевищує 500 тисяч відвідувачів, розміщує інформацію російською мовою та обробляє дані російських громадян, відкривали у РФ своє представництво. Невиконання таких вимог загрожує закордонному проекту санкціями – від інформування про те, що компанія порушує закони РФ до повного блокування. Хоча і експерти, і самі представники фонду Wikimedia підкреслюють, що реалізувати цю вимогу надзвичайно складно. На додачу до цього, ще рік тому у «Вікіпедії» не виключали визнання енциклопедії так званим «іноземним агентом». Принаймні критерій для такого рішення в отримання фінансування із-закордону до енциклопедії застосувати можна. Альтернативна реальність «Вікіпедія» - це унікальний проект, створений біля 20 років тому спільнотою ентузіастів. З одного боку, цитувати «Вікі» в наукових роботах неприпустимо, про що говорить і сама енциклопедія. Це не досить достовірне джерело, зокрема саме через його «народність» - редагувати «Вікіпедію» може будь-який інтернет-користувач, який зареєструвався та ознайомився з правилами форматування, прийнятими у «Вікі». Водночас користувачі перевіряють контент один одного, то ж така колективна праця унеможливлює появу у «Вікі» відвертих фейків. І, попри стійку проблему, пов’язану з так званими «війнами правок», коли користувачі додають до статей взаємовиключні виправлення, які, до прикладу, відображають їх політичні вподобання, «Вікіпедія» є найбільш успішним прикладом колективного краудсорсингового проекту, який за багато років довів свою надійність та стійкість. Зрозуміло, що окремі статті, які можуть мати контраверсійний зміст – про війни, політичні чи історичні процеси – не можуть бути єдиним джерелом вивчення того чи іншого питання. Хоча адміністрація проекту шукає способи вирішити ці проблеми (в тому числі через саморегулювання спільноти), вони все ще існують. Проте загалом «Вікіпедія» довела, що як універсальний та доступний для всіх довідник, вона є надійним проектом і йому можна довіряти. Створення росією альтернативної реальності у віртуальному просторі не могло не зачепити «Вікіпедію». Згадані вище розмови про створення її російського аналога — з відповідним ідеологічним навантаженням — мали рано чи пізно матеріалізуватися у заборону доступу до «Вікіпедії» та власне запуск альтернативного проєкту. Схоже, пересічні росіяни готові проковтнути навіть це і змиритись з блокуванням ресурсу, який став прикладом колективної праці на благо всього людства. Бо навіть благородні проєкти у Росії повинні контролюватися державою. А коли завдяки ним росіяни зможуть дізнатися про Бучу чи Маріуполь, Кремль готовий кинути все на боротьбу з правдою. Велика радянська енциклопедія із гіперлінками – саме таке майбутнє чекає росіян. А «бонусом» до неї — скасування самого права дізнаватися правду.