США можуть надати Україні протикорабельні ракети Гарпун.За інформацією ЗМІ США розглядають можливість надати Україні протикорабельні ракети Гарпун виробництва Boeing. Така поставка може відбутись безпосередньо від США, або через союзників в Європі.
Що собою являють ПКР Гарпун які їхні технічні характеристики і приблизна вартість однієї одиниці?
Почнемо з того, що американська протикорабельна ракета Гарпун (Harpoon) вважається однією з найпоширеніших у світі. Вона розроблена компанією МакДоннелл-Дуглас, наразі випускається на підприємствах корпорації Боїнг.
Це малогабаритна ракета яка має дозвукову швидкість польоту і осколково-фугасну бойову частину.
Максимальна дальність стрільби залежить від виду носія
авіаційного базування - AGM-84;
корабельного (берегового) базування - RGM-84;
для запуску з підводних човнів - UGM-84.
Ракета пройшла кілька модернізацій Вартість однієї одиниці становить $350-750 тис.
Основні характеристики ПКР Гарпун:
дальність стрільби - від 200 до 300 км;
довжина ракети - 4,57 або 5,23 м;
маса бойової частини - 225 кг.
Трохи історії
Розробку ракети
з радіусом дії до 45 км призначеної для ураження підводних човнів, що спливли, Сполучені Штати почали розробляти ще 1965 року За асоціацією з китобійним промислом, ракета отримала умовну назву Harpoon.
Роботи просувалися порівняно повільно, оскільки ВМФ США не бачив особливої необхідності в спеціалізованій протикорабельній зброї, вважаючи, що палубна авіація з тактичними ядерними бомбами більш ефективна. Завдання ж самооборони кораблів передбачалося вирішувати за допомогою пристосованих для стрільби по надводних цілях модифікацій зенітних ракет
Однак після потоплення ізраїльського есмінця Елайт ракетами П-1 Терміт з єгипетських катерів в 1967 році, ВМФ США, оцінивши потенціал спеціалізованої протикорабельної зброї, ухвалив рішення переорієнтувати програму Гарпун на боротьбу з надводними кораблями Роботи над проєктом офіційно були розпочаті в 1968 році.
Спершу основними носіями нової зброї мали стати патрульні літаки. Але на початку 1970-х було вирішено розширити гаму можливих носіїв і запускати ракети також з підводних човнів.
Вже у жовтні 1972 року на льотні випробування були представлені перші прототипи ракети з твердопаливним ракетним двигуном.
Офіційно Гарпун був прийнятий на озброєння 1977 року в корабельному варіанті базування (RGM-84A). Авіаційний варіант AGM-84A прийняли для літаків P-3 в 1979 році, а варіант для підводних човнів - 1981 року.
Наведення ракети здійснюється в дві стадії На першій ракета слідує за встановленим курсом на надмалій висоті в бік цілі. У розрахований момент часу ракета ініціалізує активну радіолокаційну головку самонаведення і починає пошук мети в секторі 45 градусів від напрямку польоту.
Максимальна дальність виявлення есмінця для сучасних ДБН становить, за наявними даними, 40 км, а катери - до 18 км.
Щойно мета виявлена, ракета наводиться на неї і здійснює атаку двома можливими способами:
атакує ціль горизонтально, рухаючись паралельно воді на висоті 2-4 м;
робить маневр "гірка", піднімаючись на висоту до 1 800 м і пікіруючи на ціль - підводні човни, що сплили, і невеликі маневрені катери.
Вперше ПКР Гарпун у бойовій обстановці були застосовані іранським флотом 1980 року, під час ірано-іракської війни.
Найбільш масштабною битвою із застосуванням ПКР Гарпун була операція Богомол 18 квітня 1988 року. Під час цієї битви між американським і іранським флотом ПКР Гарпун застосовувалися обома сторонами
Зазначимо також, що влада України зверталася до Сполучених Штатів з проханням про постачання ПКР Гарпун в 2021 році коли США попередили колег ЄС про можливе вторгнення армії РФ в Україну про що повідомили в агентстві Bloomberg.
Джерело за матеріалами ЗМІ
