1. Легко отримати дозвіл на проживання майже в будь-якій цивілізованій країні. Раніше це було складно.
Навіть якщо припустити, що після закінчення війни, країни Європи перестануть пускати до себе українців з візою "біженець від військових дій" – нехай так. Але як не пустити чоловіка чи брата до дружини, мами чи сестри, якщо вона вже працює в Європі, а дитина там ходить до школи? Досі в Європі ближніх родичів завжди пускали – якщо член сім'ї законно там живе, до того ж має там дохід, реєстровану домашню адресу, ще й дитину у школі.
2. У Європі є країни, в яких вартість життя майже така сама, як в Україні. Раніше люди про це могли не знати, а тепер читають про це у telegram-групах та на facebook від тих, хто туди переїхав.
Це, наприклад, Португалія, Словаччина, Угорщина, Греція. Там мало корупції, легко не тільки зареєструвати бізнес, а і його захистити. У деяких з них – чудовий клімат та суперздорова їжа.
Так, там теж є суттєва бюрократія, але вона відчувається, тільки якщо ти від них щось хочеш. А в Україні бюрократія дуже часто щось хоче від тебе.
3. У багатьох країнах є державні програми із залучення стартапів.
Про це звичайно не всі ще знають, але скоро знатимуть.
Центральний чи регіональний уряд пропонують акселератори, офіси, консультантів, і нарешті капітал (уряди самі готові інвестувати у підприємства).
Кажу це не як теоретик – допомагаю зараз кільком компаніям переїжджати в одну гарну країну. І знаю про аналогічні програми в інших країнах. За IT-стартапи – країни борються. З тих шести, в яких я маю інтерес, п'ять вже переїхали або в процесі.
4. Міський простір у містах Європи
Там це зроблено набагато краще, ніж в Україні (бо Євросоюз дав гроші, а корупції майже немає): Братислава, Таллінн, Будапешт, Лісабон, багато міст Іспанії та Франції. Велосипеди, самокати, велосипеди у прокат, кав'ярні, розвинений та недорогий міський транспорт. Звичайно авіалоукостери, які літають скрізь Європою.
Якщо там заробляєш як айтівець в Україні, то жити комфортно. Так, там немає додатка Дія – це, мабуть, все. (Хто буде писати, що там немає таких зручних банків як Моно та/або ПриватБанк, просто ви там користуєтеся старими та традиційними банками-бегемотами. Замість того щоб відкрити собі рахунок у необанках – вони там є скрізь.)
З досвіду розмов з фаундерами та співробітниками стартапів – багатьох дуже напружила заборона виїзду за кордон. Це не тільки шкодить бізнесу (виставки, переговори). Але й дуже б'є по іміджу вільної людини – а молоді айтівці – в основному чоловіки – саме так про себе думали. Мені здається, давно можна було б придумати систему, при якій люди виїжджали б за кордон, а потім поверталися.
Якщо хтось подумав, що я стверджую "у них все добре, а у нас все погано!", не зрозуміли мою думку. А я про те, що: "Негайно треба міняти, або втратимо найцінніше, що є, – мізки!"
Як мінімум – спочатку треба визнати проблему. Говорити всім прямо зараз, що Україна – найкраще місце, щоб робити бізнес, для мене дивно!
Оригінал
