Технології

Фейкова російська невидимка: дослідження ракети Х-101 показало відсутність радіопоглинального покриття

Крилата ракета Х-101 з трьох елементів технологій стелс має лише одну найпростішу – геометрію корпусу, та й то з певною обмовкою

РФ не опанувала створення спеціального радіопоглинального покриття, яке має зменшувати помітність літальних апаратів на РЛС. Про це свідчить результати дослідження збитих ракет Х-101, які провело одне з українських профільних конструкторських бюро, звіт про який був отриманий Defense Express із власних джерел.

Відповідно до нього, було досліджене покриття поверхонь крилатих ракет Х-101, яке, як декларують у РФ, має бути покрите спеціальною фарбою, яка зменшує відбиття радіолокаційних променів. Така технологія є одним з елементів технології “стелс”, разом із використанням специфічних геометричних “рублених” форм корпусу, а також радіопрозорих матеріалів. По-перше, корпуси самих ракети Х-101, які досліджувались, були виконані з алюмінієвого сплаву із деякими елементами із нержавіючої сталі. Сама доля композитних матеріалів у корпусі крилатій ракеті незначна і використовується лише в аеродинамічних рулях та для прикриття отворів радіосистем,

наприклад радіовисотоміра та приймача супутникової навігації.

По-друге, проведені заміри коефіцієнту відбиття поверхні Х-101 довели, що воно ніяким чином не впливає на видимість ракети у радіолокаційному діапазоні. По-трете, воно навіть не призначається для цього, бо його товщина, навіть якби воно мало такі властивості, взагалі не дозволяє створити поглинаючий ефект у діапазоні роботи РЛС, які працюють на частотах 2-12 ГГц. Тобто всі історії рαшиcτів, що вони покривають Х-101 радіпоглинальними матеріалами виявились пропагандиськими казками. А одночасно з цим виникають аналогічні питання відносно покриття “аналоговнєтного” винищувача Су-57.

Водночас важливий аспект полягає у тому, що форма корпусу Х-101 все ж таки створена з урахуванням мінімізації радіолокаційної помітності, до якої додається й особливості маловисотного польоту ракети, що природньо, у силу фізики, зменшує дальність її виявлення радіогоризонтом. Але сам приклад Х-101 демонструє більше наслідування “карго-культу”, коли з елементів технології стелс, використання радіопрозорих матеріалів, спеціального радіопоглинального покриття та геометрії форм, є лише один найбільш простий елемент. Але він також порушується тим, що у ракеті Х-101 використана схема із зовнішнім розміщенням двигуна під час польоту. Defence

Джерело, Доля

Читайте ще