Підприємці, які надають послуги через інтернет повинні вести соціальні мережі українською мовою.
Йдеться про онлайн-магазини, інтернет-каталоги тощо, нагадує Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
У 2023 році Служба уповноваженого провела 14 перевірок щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.
В результаті було виявлено 7 порушень.
"Внаслідок заходів реагування Уповноваженого понад 500 інтернет-представництв суб‘єктів господарювання приведено у відповідність до норм", – йдеться в повідомленні.
Підприємці, які надають послуги, використовуючи інтернет-сервіси, як-от Youtube, Telegram, Viber, Instagram, мають вести вебсайти і сторінки українською мовою, наголошує Кремінь.
"Версії інтернет-представництв державною мовою повинні мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні", – зазначає омбудсмен.
Інтерфейс державною мовою повинні мати й мобільні застосунки. Утім, інформація може дублюватися й іншими мовами.
Кремінь нагадав, що положення щодо використання української мови в інтернеті регулюється статтею 7 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до закону, продавець товарів, робіт чи послуг в електронній комерції зобов’язаний забезпечити доступ до інформації про:
повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця;
місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи-підприємця.
Раніше ми повідомляли, що мовний омбудсмен відреагував на мовний скандал в ірпінському виші.
Читайте також: Найбільше – з Києва: від початку року омбудсмен отримав 880 скарг на порушення мовного закону
