Захисники України активно використовують безпілотники у районі Бахмута: без них було б набагато важче утримувати місто. Але, як розповідають три оператори безпілотників, які взимку були на передовій, росіяни близькі до того, щоб протистояти найпопулярнішим моделям китайського виробника DJI. "Вони вправні, і вони виробляють ці спеціальні системи глушіння", – сказав 31-річний Ярослав.
"Тому я думаю, що через три-чотири місяці DJI не можна буде використовувати", – каже фахівець з безпілотників. Це означає, що триває пошук альтернативи, що спонукає до незліченних українських ініціатив у цій сфері.
Ярослав і Максим, обидва з Харкова, в грудні та січні відпрацьовували завдання в гарячій зоні Бахмута. Їхній день зазвичай починався до світанку, де, працюючи в групі з двох-трьох осіб, вони приносили на передову позицію щонайменше пару дронів, найчастіше простий квадрокоптер DJI Mavic 3Т або іноді більш просунутий DJI Matrice 30T, а також купу акумуляторів – від 20 до 30 штук, тому що "взимку часу автономної роботи вистачає на пів години", – каже Максим.
Фото: Генштаб ЗСУ
Сказати, що робота в Бахмуті, де точаться найзапекліші бої за всю війну, є інтенсивною – це нічого не сказати. Максим описав спостереження за російською атакою, яка тривала "сім годин, коли хвиля за хвилею нападники" йшли на українські позиції невеликими групами "з ранку і приблизно до 15:00", кожну з яких вистежували згори, щоб дати українським солдатам шанс зупинити їх.
Операторів безпілотників, таких як Максим і Ярослав, що входять до складу передових батальйонів, просять проводити розвідку, відстежувати ворожі атаки або шукати більш важливі цілі, як-от артилерійські установки. Вони також допомагають українським артилеристам коригувати вогонь і в разі потреби використовують ударні безпілотники.
Теоретично дрони DJI були заборонені в Україні та Росії компанією майже рік тому, оскільки DJI заявила, що "не сприймає будь-яке використання наших дронів для завдання шкоди". Але на практиці їх у великій кількості купують донори з Європи та США – актор "Зоряних воєн" Марк Гемілл очолює одну з кампаній зі збору коштів (у межах ініціативи "Армія дронів" UNITED24 – ред.)
і переправляють через кордон, оскільки вони виявилися найефективнішими для розвідки на місцевому рівні й можуть бути легко модифіковані для ударних функцій.
Дивіться також: Фото дня. "Армія дронів": 300 безпілотників Mavic 3T для фронтуАле оператори дронів кажуть, що апарати DJI поступово стають менш ефективними, оскільки російські технології радіоелектронної боротьби зменшують їхній радіус дії. Умови в Бахмуті, де видимість обмежена вцілілими будівлями, також часто є складнішими, як і зимова погода, але загін безпілотників на передовій може покрити лише кілька сотень метрів, тоді як раніше їхній ефективний радіус дії був у 10 або 20 разів більшим.
Бойові втрати також значні, причому особливою проблемою є дружній вогонь, оскільки знервована піхота на землі знає, що присутність безпілотника, який на мить завис над нею, може стати прелюдією до влучного артилерійського обстрілу. Іноді безпілотник не витримує і дня, іноді він може працювати протягом декількох місяців. Оператори вважаються ключовими мішенями: у Максима в правій руці застряг осколок від снаряда,
що впав біля нього під час чергування в Бахмуті.
38-річний Євген, ще один оператор безпілотника з Харкова, є другом Максима та Ярослава, і, як і вони, три місяці взимку був у Бахмуті. Він також вважає, що дні фронтового дрона DJI злічені. "Відверто кажучи, як на мене, Mavic вже починають вмирати. У грудні вони могли пролетіти 3 км, тобто ми працювали не з нульової точки [на передовій]. Зараз хлопці кажуть, що ця відстань скоротилася до 500 метрів", – сказав він.
У результаті Євген, який до війни був комп'ютерним програмістом, відійшов від роботи на фронті, щоб допомогти у розробці нових типів дронів для подолання того, що, ймовірно, може стати проблемою, яка насувається на поле бою. Він бере участь у випробуваннях українського безпілотника Windhover з більшою дальністю польоту, хоча цей мультикоптер розроблявся ще до війни – один з багатьох вітчизняних проєктів з розробки безпілотників, що відбуваються по всій країні.
Євген прогнозує, що для заміни DJI на передовій знадобиться поєднання розвідувальних БПЛА більшого радіуса дії, але дорожчих із нерухомим крилом,
що діють з глибини тилу, таких як "Лелека-100", який коштує близько 50 000 доларів і має дальність польоту до 100 км, у поєднанні з дронами-камікадзе FPV (від англ. First Person View — вид від першої особи) – легкими, швидкісними, гоночними дронами з прикріпленими до них боєприпасами, якими часто керують за допомогою спеціальної гарнітури. Україна прагне отримати 1000 таких дронів, хоча їхня ефективність у великих масштабах ще не доведена.
Семюель Бендетт, експерт з безпілотників з Центру військово-морського аналізу США, каже, що ймовірні зміни в технології можуть зіграти на користь України. "Росіяни дуже стурбовані тим, що українці мають перевагу", коли йдеться про безпілотники FPV, побоюючись, що велика кількість буде використана для підтримки українського контрнаступу, і що Москва може не мати достатньо технологічних ноу-хау, щоб не відставати.
"Це технологічні перегони не лише між військовими, а й між волонтерами, які мають власні технологічні можливості", – додав він.
