російські «Ланцети» стали для української артилерії проблемою. Але способи протидії є. До того ж застосування «Ланцетів» не таке масове й успішне, як російська пропаганда намагається показати. Про це повідомляє I-VIN.INFO з посиланням на Тексти.org.ua.
Десь від осені у зведеннях російських пропагандистських ресурсів почали з’являтися доволі чіткі зображення з ураженням української техніки російськими безпілотниками. Ідеться про «Ланцети» — російські дрони, які розробив підрозділ концерну «Калашніков» — компанія Zala Aero. «Ланцетами» керують оператори з пунктів управління — і це принципово відрізняє їх від «Шахедів», які просто летять до цілі за заданими координатами. Радіус польоту «Ланцета-3» сягає до 40 км, максимальна вага — 12 кг.
Фактично це баражуючий боєприпас, здатний довгий час перебувати в повітрі у режимі очікування та атакувати ціль після команди оператора. Може бути озброєним і осколково-фугасними, й кумулятивними бойовими частинами. Уперше бойове застосування «Ланцета» було в Сирії, яка загалом стала випробувальним майданчиком для багатьох видів російської зброї.
росія сьогодні активно використовує «Ланцети» для ІПСО («інформаційно-психологічної операції», тобто брехні). Фактично, зараз створюють міф про чергову високоточну зброю, нібито надзвичайно ефективну й недосяжну для протидії. Досягають цього насамперед шляхом поширення у пропагандистських медіа роликів з нібито успішними влучаннями «Ланцетів» по українській бронетехніці.
Але реальність інша. Невідоме реальне співвідношення успішних влучень і промахів «Ланцетів». Зважаючи на те, що українські війська регулярно повідомляють про збиття як мінімум кількох «Ланцетів», сміливо можна ділити заяви російської сторони як мінімум на два чи три.
І навіть у разі влучання сказати точно, що техніку знищену чи істотно пошкоджено, неможливо. На викладених росіянами відео видно тільки кадри прильоту — й на цьому відео обриваються. Чи завдано шкоди і якої саме, росіяни не показують.
Та загроза від «Ланцетів» не лише медійна. Судячи з даних Oryx, російські дрони — це справді проблема. Oryx полічив, що «Ланцетами» знищено або пошкоджено близько 20 американських гаубиць М777 і 10 поставлених нашими партнерами самохідних артилерійських установок (САУ)
— ідеться про М109 та польські «Краб». Також серед трофеїв російських дронів виявилися різноманітні радіолокаційні установки українського й західного виробництва, плюс системи ПВО, як-от С-300.
Oryx вважає, що росіяни за допомогою «Ланцетів» змогли вразити 113 цілей, 41 раз «Ланцети» промахнулися. Але дуже важливо пам’ятати, що, як уже йшлося, росіяни оприлюднюють відео переважно вдалих запусків, тому реального розуміння співвідношення вдалих і невдалих запусків статистика Oryx все ж не дає.
Три способи захиститися
Спосіб № 1. Металева сітка
Найпростіший варіант захисту — це за допомогою сталевого троса натягнути над гарматою сітку-рабицю. Навіть якщо дрон вибухне, то коли він потрапляє в таку сітку — шкоди завдає значно менше, ніж без неї. Сітка підвищує ймовірність того, що артилерійська система залишиться неушкодженою, а людей навколо хоч і контузить, але вони залишаться живими.
У «Ланцеті» немає таких сталевих уламків, як в артилерійському боєприпасі, який зроблено зі спеціального сорту сталі та який після вибуху розлітається на дрібні шматки в радіусі мінімум 20 м.
Це принципова відмінність між дронами й артилерійськими боєприпасами. І так, усі заяви, що дрони можуть замінити артилерійські боєприпаси, — неправда.
Щоб уберегтися, особовий склад не має перебувати поблизу гаубиці, коли вони не стріляють. Коли є перерва у стрільбі, людям слід відходити від гаубиці на 20—30 м, а за змогою й перечікувати цей сам у бліндажі.
Спосіб № 2. РЕБ
Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Загалом нам достатньо подавити сигнал управління чи відео, і цей безпілотник стає абсолютно безпомічним. Нині в нас є кілька видів РЕБ, один із найвідоміших — «Буковель». Він може заглушити «Ланцет» на відстані приблизно 10 км.
Проте й у РЕБів з «Ланцетами» можуть бути проблеми. ТЕКСТАМ один з українських РЕБівців розповів:
«По-перше, є розвідувальні БПЛА з таким самим сигналом, що й «Ланцет». По-друге, БПЛА, той самий «Ланцет», може летіти в режимі радіомовчання — тоді його не можна заздалегідь виявити за сигналом. По-третє, РЕБ пригнічує приймач сигналу. Тобто відео з «Ланцетів» давиться на приймачі пульту управління. А пульти управління в них розташовано дуже далеко,
тому відео не можна подавити де-факто. В ідеалі можна легко подавити навігацію, але значно важче це зробити з управлінням».
Спосіб № 3. Детектор частот
Ще один засіб, яким можна протидіяти «Ланцетам», — детектор частот. Точно відомо, на яких частотах працюють ці дрони. Тому ці частоти можна відстежувати за допомогою спеціальних приладів, і як тільки на частоті з’явився сигнал, це означатиме, що десь летить «Ланцет» і треба бути обережними, моніторити небо.
Ще одним засобом боротьби з засиллям «Ланцетів» може стати створення хибних цілей для них. Як свідчать навіть пропагандистські російські ролики, українська сторона досить активно використовує такий спосіб боротьби проти російських безпілотників.
Нагадаємо, російське вторгнення: ніч та ранок чотириста тридцять дев'ятої доби повномасштабної війни.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: взято з сайту
