Заколот ПВК "Вагнер" 23-24 червня призвів до значних втрат у російській військовій авіації. Судячи з відкритих джерел, збили три вертольоти радіоелектронної боротьби Мі-8МТПР, два ударні — Ка-52 та Мі-35, один військово-транспортний Мі-8, а також літак Іл-22М — "повітряний захищений пункт управління".
- "Це початок кінця режиму Путіна". Британія буде готуватись до краху Росії - The Times
- 24 години хаосу в Росії. Як це було і навіщо
У телеграм-каналах 24 червня з'явився відеозапис, зроблений приблизно під час падіння літака, а також кадри, зняті на місці падіння.
Якщо уламки на землі дійсно належать літаку, збитому в суботу, то на одній фотографії видно відносно цілий фрагмент хвостової частини, що відвалилася ще у повітрі.
Номер на ній - 75917 - належить літаку Іл-22М із заводським номером 2964010105. У різних онлайн-сервісах його можуть називати також Іл-18М-11 або Іл-22М-11.
Судячи з фото на різних авіаційних сайтах, цей літак раніше бачили на військових аеродромах "Іваново-Північний" в районі міста Іваново, а також "Мігалово" у Твері. Якій саме авіаційній частині він належить, невідомо.
На аеродромі в Іваново розташована 2457 база бойового застосування літаків далекого радіолокаційного виявлення, до якої міг би належати Іл-22М, оскільки там було б простіше обслуговувати електронну апаратуру такого літака. На аеродромі "Мігалово" базується військово-транспортна авіація.
У будь-якому випадку, втрата цього літака є дуже відчутною для російських військ.
Повітряний командний пунктІл-22М був найціннішим з втрачених апаратів. У назві цього літака іноді використовують абревіатуру ПЗПУ — "повітряний захищений пункт управління".
"Захищеність" у цій назві стосується не фізичного захисту, а каналів зв'язку, стійких до впливу засобів радіоелектронної боротьби.
Цей літак є повітряним командним пунктом,
з якого можна керувати військами під час бойових дій. Оскільки цей пункт перебуває в повітрі, його неможливо вразити оперативно-тактичними ракетами.
Друга перевага літака полягає в тому, що з висоти простіше забезпечити зв'язок із бойовими частинами на землі. Особливо з фронтовою авіацією, яка літає на невеликій висоті, що ускладнює зв'язок.
Декілька проросійських телеграм-каналів стверджують, що збитий літак з початку повномасштабного військового вторгнення виконував завдання з ретрансляції радіосигналу, тобто працював як висотна антена, пов'язуючи наземний КП з військами.
Getty Images На знімку - Іл-20 Однак жодного підтвердження цієї інформації з офіційних джерел немає. Тому відкидати те, що на борту могли бути офіцери, які керували бойовими діями на фронті, не можна.
Іл-22 створили у 1970-х роках. Для втілення ідеї повітряного командного пункту розглядали кілька літаків, серед яких - Ан-10, Ан-12 та Іл-18. Усі вони могли довго перебувати в повітрі, але врешті вибрали цивільний авіалайнер Іл-18.
Іл-18 був дуже надійним літаком, а головне, з 1958 по 1978 їх побудували досить багато.
У 1970-х роках цей тип планували поступово знімати з цивільних авіаперевезень, тож створити на його основі військовий літак було логічно.
У підсумку на базі Іл-18 розробили одразу кілька військових літаків, серед яких, крім Іл-22М, були також протичовновий Іл-38, розвідник Іл-20 (один з них збила сирійська ППО у 2018 році) та літак радіоелектронної боротьби Іл -22ПП. Останній - одна з нових модифікацій, він з'явився лише у другій половині 2010-х років.
Під час переобладнання з авіалайнерів повністю видаляли пасажирський салон та встановлювали спеціальну апаратуру. У випадку з Іл-22М у літаку також облаштовували робочі місця для командного складу.
Загалом з 1970-х років випустили чи обладнали близько трьох десятків Іл-22. Вони постійно модернізувалися, і остання програма, в рамках якої створювалася версія Іл-22 ЛУРТ (літак управління та ретрансляції), триває донині.
За даними довідника Military Balance 2022, на початку широкомасштабної війни з Україною в Росії було 12 літаків Іл-22М та 10 Іл-22 (старішої модифікації).
Щонайменше один літак постраждав під час бойових дій.
Російська газета "Московский комсомолец" писала у жовтні 2022 року, що Іл-22 обстріляла українська ППО, і він отримав пошкодження. Літак зміг повернутися на базу, але про його подальшу долю нічого не відомо.
Гелікоптери РЕБДва збиті гелікоптери радіоелектронної розвідки — також досить велика втрата для російської авіації.
Гелікоптери Мі-8МТПР-1 - одна з нових розробок російського ВПК. Ці апарати оснащені системою радіоелектронної боротьби "Рычаг-АВ", що призначена для боротьби з наземними та повітряними радарами, засобами ППО та авіаційною зброєю. Крім того, такі гелікоптери ведуть радіоелектронну розвідку.
"Рычаг-АВ" — секретна розробка, а доступна інформація про неї має лише загальний характер, тому оцінити її ефективність досить складно.
Росія традиційно приділяє велику увагу засобам РЕБ, і ці гелікоптери активно надходили до військ останніми роками. У довіднику Military Balance 2022 вказано, що у 2022 році їх було понад 30 одиниць, але, ймовірно, певну кількість побудували під час війни.
Два збиті бойовиками Мі-8МТПР-1 - не перша відома втрата таких машин.
У травні в Брянській області збили два такі вертольоти. Обставини загибелі цих апаратів та двох літаків Су-30 та Су-34 - досі не встановлені. За однією з версій, їх збила українська ППО, за іншою - російська, але помилково.
"Дурень ППОшник"Ударні Ка-52 й Мі-35, а також військово-транспортний Мі-8 теж досить цінні апарати, але під час війни такі машини часто опиняються поблизу лінії фронту і зазнають пошкоджень.
Не виключено, що вони могли завдавати ударів бойовикам "Вагнера". Принаймні так стверджував Євген Пригожин.
У складі угруповання "Вагнера", яке фактично взяло під контроль Ростов-на-Дону, намагалося прорватися до Воронежа і рухалося колоною у бік Москви, були зенітно-ракетні комплекси "Панцир-С1" - щонайменше дві такі установки було видно у складі колони.
Крім того, на відеозаписі, зробленому, як стверджують, під Воронежем, Ка-52, що пролітав на невеликій висоті, обстріляли, ймовірно, з переносного зенітно-ракетного комплексу.
Якщо ударні вертольоти атакували вагнерівців, їхні дії у відповідь можна пояснити. Навіть Мі-8 та Мі-8МТПР-1, який нічим візуально не відрізняються від нього, здалеку можуть виглядати як загроза.
Але очевидного сенсу збивати великий Іл-22, який не схожий на жоден ударний літак, не було.
Кореспондент російського Першого каналу Ірина Куксенкова у своєму телеграм-каналі написала, пославшись на слова самого Пригожина, що винен вагнерівський зенітник: "Коли Пригожина вже в штабі ППО запитали, навіщо, адже цей літак не завдає ударів, а виконує інші функції, він сказав — а дурень ППОшник у колоні збивав все, що злітало".
Поки що це єдине пояснення.
