Віталій Волочай — один із найвідоміших представників кіберспорту в Україні. Він починав як коментатор Dota 2, коментував десятки різних дисциплін, а зараз є засновником і власником однієї з найбільших кіберспортивних студій у Східній Європі Maincast. LIGA.net поговорила з Віталієм про те, що відбувається нині у кіберспортивному світі України, як українські кіберспортсмени тренуються і виступають під час війни та що чекає на індустрію в майбітньому.
Аби трошки ввести читача в кіберландшафт України, розкажіть, що являє собою кіберспортивне середовище України і чи змінилося воно з початком повномасштабного вторгнення? Свого часу команди були мішаними, чи є зараз в українських кіберспортивних командах росіяни?
Українське кіберспортивне комʼюніті завжди було одним із головних елементів світового кіберспорту. Ми одними з перших почали грати та транслювали змагальні ігри. Дуже багато локальних турнірів проводилось саме в Україні, а наші українські гравці є одними з найвідоміших у світі. Київ можна легко назвати однією зі "столиць кіберспорту" у світі. Але зараз всередині країни ми не маємо змоги проводити міжнародні турніри,
а українські клуби мають обмежені можливості щодо участі в міжнародних змаганнях.
Так, раніше команди були мішані, зараз же в нас змінюється тенденція, українські організації відмовляються від росіян у своїх командах.
"Наразі Федерація кіберспорту ніяким чином не допомагає кіберспортсменам"В одній зі своїх останніх заяв ви розкритикували українську федерацію кіберспорту через складнощі із виїздом за кордон команд з України. Чи є якась реакція Мінмолодьспорту, власне федерації на ці звинувачення? Чи поліпшилася ситуація із дозволами на виїзд?
Жодної реакції ні від Міністерства молоді та спорту, ні від Федерації кіберспорту України не було. Ситуація полягала в тому, що ряд кіберспортсменів приймали участь у Чемпіонаті Світу з CS:GO та вийшли у фінал. Ніхто не розраховував, що вони пройдуть у фінальну стадію, дозволи на виїзд були лімітовані по строкам. Проте представляти Україну на такому грандіозному заході в фіналі – це бути голосом України та прославляти нашу державу.
Я вважаю, що Федерація кіберспорту мала захистити команду та донести важливість до Міністерства молоді та спорту.
Натомість, коли формувалася збірна України на Чемпіонат світу IESF, який проходить під егідою світової Федерації кіберспорту, Федерація кіберспорту України опублікувала інформацію, що ряд кіберспортсменів порушили правила виїзду та через це вони не можуть включити їх в збірну. Питання досі не вирішено і гравці не мають можливості представляти Україну на світовій арені.
Наразі Федерація кіберспорту ніяким чином не допомагає кіберспортсменам, не захищає їх і взагалі не робить нічого корисного у співпраці з Міністерством молоді та спорту.
Свого часу ви відмовились від коментування російською кібертурнірів. Чи складно далося це рішення і як воно вплинуло на роботу Maincast? Наскільки глядачі виявились готовими до української мови в кіберспорті?
Зараз ми повністю сфокусувалися на українськомовних трансляціях, це наш пріоритет та вектор розвитку. Щодо російської мови, Мaincast вже не один рік є партнерами міжнародної компанії ESL та з 2018 року ми були правовласником трансляцій українською та російською мовами найбільших турнірів з кіберспорту до 2027-го. Ми мали зі свого боку зобовʼязання по цьому контракту,
тому не мали змогу швидко розірвати цей контракт аби відмовитись від російської мови, аби не втратити українську.
Дякуючи нашим партнерам та перемовинам, нам вдалося відмовитись повністю від російської мови та працювати тільки українською. Наразі ми володіємо 90% прав на висвітлення турнірів українською мовою. Для себе бачимо задачу розвивати та популяризувати українськомовний контент надалі. В 2022 році наші українськомовні канали по Dota 2 та CS:GO стали топ- 1 та топ – 2 за переглядами відповідно.
"Це люди, які працюють по 12 годин на день в тому числі з фізіотерапевтами, психологами, масажистами"Скільки наразі в Україні професійних кіберспортсменів і чи вдається їм тренуватися повноцінно?
Окрім топових команд є команди рівня Tier-2 та Tier-3, а також академії. Звісно, якщо говорити про умови блекаутів, то всі знають як це було: генератори, оптоволокно і так далі. Головною проблемою залишається те, що команди мають обмежені можливості участі в міжнародних турнірах.
Є думка про те, що кіберспорт – це легкі гроші. Її підігрівають історії про підлітків-мільйонерів, які заробляють граючи. Розкажіть, чому насправді кібеспорт – це важка праця і скільки насправді заробляють кіберспортсмени в Україні.
Якщо говорити про геймінг загалом – це майже нульова фізична активність. Якщо ми говоримо про кіберспорт високих досягнень – тисяча гравців на світ – це зовсім інша сфера. Це люди, які працюють по 12 годин на день в тому числі з фізіотерапевтами, психологами, масажистами і так далі. Тому що сидіти налаштованим, сконцентрованим на двадцяти тисячному стадіоні, бути готовим грати по 5 годин на день протягом тижня, постійні перельоти – це дуже важко фізично і до цього теж треба готуватися.
Якщо ми наприклад говоримо про команду NaVi з Counter-Strike – з ними працює дієтолог, психолог, фізіотерапевт, у них є фізичні заняття. Але це – найвища каста кіберспорту. Але в більшості це люди, які грають по 15-16 годин на день, щоб пробитися в вищу категорію, але досягають цього тільки одиниці.
Якщо говорити про гонорари – є топові гравці, котрі виграли не один турнір, з великою медійною складовою. Окрім заробітної плати, їх дохід складається ще з призовихі та рекламних контрактів. Суми можуть бути дуже великі.
Наприклад, у Counter-Strike на кожному турнірі є наліпки, які з’являються всередині гри,
їх можна придбати. За ці наліпки гравці й клуби отримують гроші, великі суми.
Але до цього треба дорости, бо на початку карʼєри заробітна плата гравців мінімальна.
Окрім пристойних доходів гравці змушені тренуватися дуже активно і від цього виникають купа професійних хвороб типу тунельного синдрому, сколіозу. Чи маєте ви рецепти того, як грати і залишатися здоровими?
Як я вже говорив, у великих клубах з гравцями займаються фізіотерапевти, тренери по фізичній підготовці і так далі. Тому секрету ніякого немає. Треба знати можливі проблеми та вивчити що робити щоб запобігти цьому.
Чи могли б ви назвати кілька нових імен українського кіберспорту, які, за вашими прогнозами, мають усі шанси повторити успіхи чемпіонів NAVI чи хлопців із Monte?
Ніхто не міг спрогнозувати, що Monte досягне таких результатів за такий короткий період. Їхня поява повністю змінює весь ландшафт українського кіберспорту. Я впевнений, що ми будемо згадувати про мейджор в Парижі дуже довго. Саме тоді зародився справжній український кіберспорт. До того це був український кіберспорт, який був частиною європейського.
Але це все велика робота команди та організації. Вони зіграли найбільшу кількість матчів серед команд. Дистанція в 4 місяці – більше двохсот офіційних матчів. До прикладу, у NaVi їх було десь шістдесят. Сподіваюсь, що буде зʼявлятись ще більше українських команд на професійній сцені.
А як щодо гендерної рівності у кіберспорті: чи існують дівчачі чи мішані команди? Чи добереться ця тенденція до України?
В багатьох дисциплінах є жіноча ліга, наприклад в CS:GO та Dota 2. У NAVI є діючий склад NAVI Javelins. На прикладі CS:GO можна побачити зацікавленість з боку турнірних операторів та організацій, і хочеться вірити, що вже найближчим часом про успіхи жінок ком'юніті згадуватиме так само часто, як і про інші новини в кіберспорті.
"Ринок кіберспорту, як і всі інші зазнав непоправного удару"До речі, а як ви ставитеся до спонсорування кіберспортивних команд компаніями із сфери бетінгу? Наприклад, Monte-Favbet.
Основними рекламодавцями в індустрії кіберспорту є бетінгові компанії, потім ігрові девайси і в останні роки все більше цією індустрією почали цікавитись FMCG бренди.
В класичному спорті бетінгові компанії є спонсорами команд, турнірів, тому тут немає нічого дивного.
Ви розповідали про зміни на ринку рф, зокрема, про підставні компанії, роботу в Криму та ЛНР. Чи правда, що кіберспорт в рф помирає? Чи на руку це українським спортсменам?
Хотілося би бачити цю тенденцію, проте частина турнірних організаторів все ще допускають гравців з рф до участі. Так як з ринку рф вийшла більшість міжнародних рекламодавців, це дуже вплинуло на спонсорські контракти в кіберспорті, і загалом на прибуток організацій. Тому вбачаємо що в довгостроковій перспективі це відобразиться на індустрії.
Якщо порівнювати український кіберспорт зі світовими тенденціями, наскільки ми йдемо в ногу з часом, чи є ймовірність, що українські спортсмени задаватимуть тон світові? І що для цього потрібно?
Україна завжди була однією з країн лідерів в індустрії кіберспорту. Наші кіберспортсмени є одними з найвпізнаваніших та успішних у світі, студії трансляцій є провідними не тільки в Європі, а й у світі. Наприклад, S1mple вже є трендсеттером. Нашою великою перевагою є те,
що більшість кіберспортивного контенту продукується українцями. В нашій країні є все для подальшого розвитку індустрії. Перші кроки будуть важкими тому як ринок кіберспорту, як і всі інші зазнав непоправного удару після повномасштабного вторгнення.
В нашій країні є все для подальшого розвитку індустрії, зокрема профільні інвестори з експертизою та зацікавленістю в саме цій ніші, наприклад як Максим Кріппа. Та перші кроки будуть важкими тому як ринок кіберспорту, як і всі інші, зазнав непоправного удару після повномасштабного вторгнення.
Чи могли б ви дали кілька настанов українським спортсменам, які нині гордо несуть на міжнародній арені український прапор – що їм могло б допомогти досягти найвищого успіху?
Зараз кожен спортсмен, котрий представляє нашу країну на міжнародній арені, перш за все, голос нашої країни. Про це завжди треба памʼятати і це є найкращою мотивацією. Це моя настанова, а секрету окрім наполегливої праці, ніякого немає.
