США і Китай лишаються найбільшими торговими партнерами одне для одного: в минулому році товарообіг між двома країнами склав майже $700 млрд, що є новим рекордом. При цьому температура двосторонніх відносин впала так низько, що оглядачі та експерти говорять про повноцінну холодну війну між Вашингтоном і Пекіном. Вона відбувається в багатьох вимірах – дипломатичному, торговому і технологічному, особливо в питанні напівпровідників.
Liga.Tech підготувала матеріал про причини, перебіг та наслідки "війни чипів" для глобальної економіки.
Подвійна загрозаЗначною мірою лідерські позиції США в світі грунтуються на її першості в сфері високих технологій. Проте вона вже не є такою беззаперечною: КНР захопив лідерство в 37 з 44 сегментів, згідно зі звітом Австралійського інституту стратегічної політики.
Проблема в тому, що свій прогрес Китай хоче використовувати не тільки для посилення своєї долі на глобальному ринку, а й для нарощування військової потуги. Президент Сі Цзіньпін хоче перетворити НВАК у збройні сили "світового класу" до 2049 року – якраз на сторіччя встановлення влади комуністів у Піднебесній.
Сюди входить розробка гіперзвукових ракет, автономних збройних модулів та використання штучного інтелекту в ряді напрямків, включно з радіоелектронною боротьбою.
Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій
Технологічні досягнення Китаю були б неможливими без навчання вчених в західних університетах і – що найголовніше – імпорту напівпровідників з США та їх партнерів. Тому Вашингтон всерйоз зібрався перекрити цей канал.
Перехід від політики співпраці до стримування КНР розпочався не вчора. Ще в 2016 році адміністрація Барака Обами заборонила продаж напівпровідників китайській компанії ZTE через звинувачення у порушенні режиму санкцій проти Ірану. Виробник смартфонів ледь не розорився: його врятувала домовленість з адміністрацією вже наступного президента про відновлення співпраці з американськими постачальниками в обмін на сплату штраф.
За каденції Трампа Міністерство торгівлі заборонило американським компаніям продавати мікросхеми, обладнання і програмне забезпечення корпорації Huawei. Підставами стали знову стали звинувачення виробника смартфонів у порушенні санкційної політики США і створення загроз її національній безпеці.
Справа не обмежилась тільки Штатами: тайванська TSMC, Велика Британія та ряд інших країн обмежили доступ високоякісних мікросхем до Китаю, аби завадити спробам останнього "підмяти" під себе ринок 5G. З подачі Вашингтону в чорний список потрапили виробники суперкомп’ютерів Sugon і Phytium. Обмеження торкнулись також найбільшого китайського виробника мікроелектроніки SMIC.
Програма Китай-2025В керівництві Китаю прекрасно знали про свою вразливість та вдавались до спроб її подолати. В 2015 році Сі Цзіньпін представив грандіозну десятирічну програму Made in China 2025, яка передбачала скорочення частки імпорту в мікросхемах з 85% до 30%. Китайські корпорації закликали активніше співпрацювати з транснаціональними корпораціями на кшталт IBM, якщо ті погодяться надавати технології в обмін на доступ до ринку Піднебесної. Частиною цієї стратегії також мала стати покупка чи злиття компаніями високотехнологічного сектору в Європі, Азії та Північній Америці. Крім того, КНР переманював до себе іноземних спеціалістів з допомогою кратно більших зарплат і бонусів.
В останні роки Китаю дійсно вдалось побудувати технологічну екосистему з компаніями Huawei,
ZTE та Xiaomi, яка заявила про себе в галузі телекомунікацій, смартфонів та різних гаджетів. Зокрема, китайські компанії пропонували послуги з впровадження 5G.
Однак завдання переходу на самозабезпечення Китаю напівпровідниками провалилось. В 2020 році внутрішнє виробництво забезпечило тільки 16% попиту, а якщо виключити підприємства іноземних компаній, що працюють на китайській території, ця цифра складе всього 6%.
Стратегія БайденаАдміністрація президента Джо Байдена посилила стратегію обмеження доступу Китаю до напівпровідників та пов’язаних технологій. В жовтні минулого року Білий дім запровадив низку обмежень, серед яких необхідність для американських постачальників отримувати спеціальну державну ліцензію, щоб продавати передові розробки китайським підприємствам чи приватним особам. В медіа ці заходи назвали одним з найбільш суттєвих заходів США в його технологічному протистоянні з Китаєм.
Крок був досить ризикованим, оскільки інші компанії могли б поспішити зайняти нішу, звільнену США. Таким чином, Вашингтон міг не завдати суттєвої шкоди головному конкуренту і нанести серйозні збитки власним компаніям.
Проте Нідерланди та Японія, які мають найбільш передові технології виробництва мікросхем, погодились долучитись до обмежень. 30 червня перша підтвердила, що експортний контроль набуде чинності з 1 вересня. Саме голландська ASML є єдиною компанією, яка може надати фотолітографічне сканерне обладнання останнього покоління.
Також Байден ще в грудні 2020 року підписав угоду з TSMC про будівництво заводу вартістю $40 млрд в штаті Арізона. Компанія Samsung в обмін на податкові пільги планує інвестувати $191 млрд на будівництво 11 нових фабрик у штаті Техас. Крім того, Білий дім виділив $280 млрд на розвиток нових фабрик і досліджень в області чипів, робототехніки і штучного інтелекту.
Перші ластівкиКитайські компанії вже відчули перші наслідки кроків США. Згідно з даними Головного митного управління Китаю, за перші п’ять місяців цього року імпорт мікросхем скоротився майже на 30% порівняно з тим же періодом 2022 року.
Звісно, далеко не всім технологічним гігантам сподобалась політика Байдена – занадто вже великим і "жирним" є ринок КНР. CEO Nvidia Дженсен Хуанг заявив,
що обмеження можуть завдати "величезної шкоди" технологічній галузі. Річні доходи його компанії від Китаю і Гонконгу "просіли" на 20%.
Деякі експерти також побоюються, що це може негативно вплинути на подолання глобальної кризи напівпровідників. Вона почалась в 2019 і поглибилась на фоні пандемії в 2020-му році. Втім вже є пропозиції її подолання, в тому числі від українських вчених. У компанії GlobalLogic розповіли Liga.Tech про аналіз виготовлених мікрочипів за допомогою математичних алгоритмів та Machine Learning. Це вирішує декілька ключових питань: зменшення відсотка браку та робота зі "сплесками" браку на технічних лініях, перехід на новий техпроцес та відлагодження вже існуючих та створення нових мікрочипів.
Офіційний Пекін не став приховувати свого роздратування політикою Байдена. Чиновники компартії звинуватили США в спробах "придушення" Китаю, а також закликали Японію та інші країни припинити обмеження. Самі ж китайські компанії прагнуть купувати технології через посередників або на чорному ринку, що стрімко набирає обертів. Чи зможе задовольнити контрабанда апетити КНР – питання дуже дискусійне.
