Як зазначив Юрій Бойко, для першого декларування криптовалют українці будуть повинні з’ясувати багато інформації про свої транзакції. Зокрема:
- як, де та коли був придбаний віртуальний актив;
- які були витрати;
- де, коли та який був отриманий дохід тощо.
Але з часом цей процес буде спрощено, оскільки криптобіржі за прикладом банків мають створити відповідну інфраструктуру, де інвестори зможуть замовити необхідні для декларування документи.
"Якщо учасники крипторинку захочуть працювати й далі, вони будуть зобов’язані адаптувати свої бізнес-процеси під вимоги законодавства", - говорить Бойко.
Водночас з цим виникає питання, як мають декларувати віртуальні активи українці, що після 24 лютого знаходяться за кордоном, оскільки вони вже можуть вважатися податковими резидентами іншої країни.
В цьому випадку особа має визначитися, чи є вона резидентом України,
говорить Бойко. Для цього треба звіритися із Податковим кодексом, який описує порядок визначення статусу резидентності.
"Тож якщо особа є резидентом України, вона буде декларувати віртуальні активи та сплачувати податки. І той фактор, що вона знаходиться за кордоном, нічого для такого громадянина не змінює. Якщо особа стала резидентом іншої держави, вона має виконувати податкові правила вже в іншій юрисдикції", - пояснює Бойко.
Раніше експерти розповідали про те, як краще інвестувати в криптовалюту напередодні халвінгу лайткоїну.
Більше про те, як буде побудовано оподаткування криптовалюти в Україні, чи потрібно буде готувати декларацію про майновий стан і доходи власникам віртуальних активів, читайте в інтерв’ю "Які податки на криптовалюти будуть платити українці. Розповідає Юрій Бойко, член НКЦПФР".
