Про це Суспільному розповів директор Залозецького краєзнавчого музею Василь Ільчишин.
“Залозецької в’язниця діяла від 1940, аж по 1960 роки. Тут десятки було замордованих, закатованих людей ОУН, УПА, а також їх родичів. Тіла їх досі не знайдені”, — каже Василь Ільчишин.
Коли працівники музею прибирали та проводили ремонт в камерах колишньої в’язниці, то знайшли на стінах написи.
У камері є також написи, які працівники музею поки не можуть прочитати.
“Є вишкрябані на стіні. Є літера “А”. Ці всі написи ми не чіпаємо, бо їх треба одразу консервувати, щоб вони не обсипалися”, — розповів Василь Ільчишин.
Також на стіні камери є отвори, які можуть бути слідами від куль.
“Невідомо, чи сліди точно від пострілів. Ми маємо лише інформацію, що багато хто з в’язнів був розстріляний. Їх розстрілювали в підвалах, щоб приховати звуки пострілів”.
Краєзнавець Михайло Горішній понад 10 років досліджує з архівів кримінальні справи в’язнів Залозецької тюрми. Він каже, в цьому приміщенні на допитах та тортурах перебували переважно зв’язкові УПА, а також їхні симпатики:
“Повстанці рідко попадали живими в руки НКВС. Коли привозили вбитих повстанців із полів, з лісів навколишніх, то їхні тіла виставляли на показ під будинком. Для того, щоб налякати людей”.
В архіві СБУ краєзнавці знайшли понад 100 особових справ, які стосуються Залізців. Наразі з них опрацювали 17.
