Загалом по країні під загрозою – 403 малокомплектні школи. Уряд пояснює реформу бажанням економити: утримання одного учня в селі обходиться державі в середньому у 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті – лише 24,4 тисячі. МОН також звертає увагу на нижчі результати сільських учнів на мультипредметному тесті.
Однак експерти й громади заперечують: причини глибші. У сільських школах часто не вистачає кваліфікованих вчителів, сучасного обладнання, гуртків і додаткових занять. А закриття таких шкіл означатиме не лише втрату знань, а й руйнування всього укладу сільського життя. Бо школа – це не просто будівля, а серце громади.
Останніми чотирма роками кількість сільських шкіл в Україні скоротилася вже на 20%, а загалом закладів освіти стало менше на 2,5 тисячі. І це ще не кінець: із 2026 року фінансування припинять навіть для шкіл із менш ніж 60 учнями.
Держава обіцяє альтернативу – шкільні автобуси. Але на практиці це не завжди працює. У Житомирській області 180 дітей залишилися без навчання через банальний брак пального. А вчителі, які втратять роботу через закриття шкіл, змушені будуть шукати нове місце в і без того перевантаженій системі. За шість років кількість педагогів в Україні скоротилася на 16,2%.
Жителі Тернопільщини занепокоєні та просять зупинити бездумне закриття шкіл і знайти інші шляхи розвитку сільської освіти. Бо кожна школа – це шанс на майбутнє.
Зоряна ДЕРКАЧ