Довести, що мови об’єднують нас у різноманітності, мав на меті захід з нагоди Дня Європейських мов, що відбувся у Тернопільській спеціалізованій школі №3. Учасниками цього своєрідного «Параду Мов» стали учні десятих класів, – по дев’ять представників від кожного з «А», «Б» та «В». Завдання, які підготували для школярів організатори – шкільний Європейський Клуб за сприяння кафедри іноземних мов, – були конкурсними, однак захід не виявився справжнім змаганням на зразок «хто швидший-хто кмітливіший-хто розумніший».
Учасникам таки потрібно було проявляти і знання, і кмітливість, і вміння швидко думати та реагувати, однак єдиними балами чи оцінками, які вони за це отримували, стали оплески і схвальні вигуки глядачів, доброзичлива підтримка суперників, а також відчуття власного задоволення від усвідомлення: «Ми це зробили, нам все вдалося!».
Те, що захід не буде чистої води конкурсом, стало зрозумілим від самого початку, коли усі двадцять сім учасників по черзі виходили на сцену з прапором європейської країни і виголошували привітання її мовою. Веселі вигуки зі значенням «Привіт!
» чи «Доброго дня!» на зразок чеського «Agoj!», грецького «Kalimera!», італійського «Ciao!» чи польського «Cześć!», з якими вони зверталися до глядачів, відразу налаштували присутніх на позитив та викликали відчуття, що всі й справді однодумці та друзі, чудово розуміють одне одного, незважаючи на те, що мови лунають різні. Доповнила ефект і пісня «Today is gonna be a good day», яка звучала під час цього своєрідного прологу й стала лейтмотивом цілого свята. Але основний акцент таки зробила фінальна фраза цієї частини дійства, що окреслилася на основі літер слова «languages» (мови). Кожну з них дев’ять учасників, представляючи по черзі, демонстрували фразами на зразок «дозволяють тобі бути зрозумілим в усьому світі», «допомагають знайти шлях», «не почуватися самотнім», «дають впевненість у житті», «об’єднують людей різного віку» тощо. І коли в результаті із перших літер цих тверджень утворилася слово «мови», написане на листках паперу, які тримали діти, слоган «Об’єднані у різноманітності», співзвучний із гаслом Євросоюзу «Згода в різноманітті», отримав більш точне визначення в тому,
що саме мови у цьому нас об’єднують.
Особлива дружня специфіка дійства проявилася і у всій подальшій програмі. Скажімо, команди утворилися відразу на сцені й спонтанно: кожен з учасників витяг стрічку певного кольору – жовту, зелену чи червону – і таким чином потрапив до «жовтої», «червоної» або «зеленої» команди, незважаючи на те, в «А», «Б» чи «В» класі вчиться. Таким чином, ще раз підтвердилося гасло усього дійства «Об’єднані у різноманітності».
Щодо власне конкурсних завдань, то, як розповіла автор сценарію свята Алла Прокопів, оскільки мова завжди починається зі слова, першим завданням вибрали гру слів: командам по черзі давали визначення, де описувалися особливості тієї чи іншої країни, а потрібно було відгадати її назву і викласти це слово з літер. У наступному конкурсі, оскільки після слів у мові йдуть фрази, потрібно було продовжити прислів’я: англійською, французькою, німецькою, польською чи українською мовами.
- Кожна команда мала в результаті по п’ять крилатих висловів, які учасники легко відгадали, – каже Алла Прокопів, – адже англійську і українську знають усі,
одні вчать німецьку, інші – французьку, та й польська теж не становить труднощів. Конкурсні фрази на екрані супроводжувався малюнками-підказками, але допомагали вони хіба що глядачам, оскільки учасники впоралися із цим завданням і без підказок.
Прологом до наступного конкурсу, в якому втілювалась ідея, що не лише слова, а й музика може нас об’єднувати людей, стала пісня у виконанні семикласниці Таня Югової «It’s my life».
- Для того, щоб любити пісні, співати їх, не обов’язково досконало знати мову, адже тут допомагає музика, – переконана Алла Прокопів. – Тому в цьому завданні, прослухавши уривок мінусової фонограми, учасники повинні були відгадати, що це саме за пісня і проспівати хоча б кілька рядків. Не йшлося про те, хто зробить це швидше чи інтонаційно чистіше. Головне, щоб правильно вгадати і наспівати. А тут уже меж емоційності та запалу у виконанні для наших учасників не було, – співали всі!
Як відомо, ми можемо порозумітися не лише за допомогою слів. Мистецтво, спорт, література і навіть кухня багато говорять про той чи інший народ, поширюють культуру,
допомагають бути зрозумілим, і це не згадуючи навіть жести та міміку, як засоби для комунікації. Отож, поєднати літературу з мовою жестів та пантомімою вирішили організатори наступного конкурсу для знаючих мови десятикласників третьої школи.
- Щодо літератури, – продовжує розповідь Алла Прокопів, – то ми ж також не говоримо мовами всіх персонажів. Але навіть не чуючи звучання їхніх реплік, можемо вгадати, що це за твір і хто його автор. Тому в нас були пантоміми, що відображали три твори, які представляли різні країни та мови: англійську – «Ромео та Джульєта» Шекспіра, французьку – «Три мушкетери» Дюма, та німецьку – «Бременські музиканти» Братів Грімм. Це основні мови, які вивчаються в нашій школі, тому ми їх і вибрали. Сценки діти показували, не промовляючи жодного слова, але виявилося, що їх досить легко впізнати.
- Драматичні номери ми готували за допомогою молодої актриси Тернопільського обласного драматичного театру Олени Складан, – долучається до розмови педагог Наталія Єгорова. – Учні 10-А, 10-Б та 10-В класів із задоволенням взяли у цьому участь: Каріна Мазурик та Юра Бриняк – Ромео і Джульєта,
хлопці, які створили сценку з мушкетерами, і майже цілий 10-А, який показав Бременських музикантів. Це було дійсно цікаво насамперед дітям. Адже коли вчителі працюють творчо, діти теж запалюються ентузіазмом і справді горять бажанням щось зробити якнайкраще.
Останнім конкурсом став популярний тепер серед молоді флешмоб, участь у якому взяли усі, хто був задіяний у шоу, – і власне конкурсанти, і учні восьмих класів, які підтримували їх організаційно: танцювали, виносили плакати тощо. Отож, на сцені під пісню ««Today is gonna be a good day» співали, підтанцьовували, стрибали і аплодували усі учасники заходу, ще раз доводячи свою спільність у справі вивчення мов, у прогресивності, розкутості, «європейськості» поведінки та стилю спілкування, у тому, що вони одна команда – учні тернопільської школи №3.
- Весь світ зараз живе за принципом «Ми об’єднумося в нашому різноманітті». Тобто, ми всі різні, але прагнемо одного: хорошого життя, миру, злагоди і друзів у різних країнах. І завдяки мовам, які зараз вивчаються повсюди, це стає дуже й дуже доступним. Тому наш шкільний Євроклуб під керівництвом Анжели Михайлівни Чорної та її колеги – Алли Мирославівни Прокопів – працює над цим вже кілька років. А дійством, присвяченим європейським мовам, ми хотіли підкреслити бажання дітей працювати над євроінтеграцією, щоб вони не буди чужинцями за кордоном, в інших країнах. Щоб ми, вивчаючи інші мови, додавали щось своє в європейську культуру, – підсумувала Наталя Єгорова Олена Лайко, «Тернопільська липа»
