СОРОКА мала чудову нагоду поспілкуватися із очільником Асоціації української молоді Молдови Дмитром Лєкарцевим. Найцікавіше із нашої бесіди розповідає Вам.
- Дмитре, розкажіть трохи про себе та спільноту, яку очолюєте.
- Перш за все, треба сказати, що українці – найчисельніша національна меншина Молдови. Уявіть собі, що подібної молодіжної організації, при її кількості, довгий час не було. Я часто бачив як співпрацює діаспора інших національностей і вирішив заснувати таке і для українців. Мені пішли на зустріч і ось нашій спільноті уже 8 років. За цей час досягнути вдалося насправді багато, діяльність нашу підтримують і поважають.
- Влітку в Тернополі відбувся І З’їзд Світового конгресу українських молодіжних організацій, в якому брали участь і Ви. Які враження?
- Враження чудові і найперше від Вашого міста. Бувати серед активної молоді завжди цікаво, а тим більше, коли ви займаєтеся подібною діяльністю. Метою з’їзду було знайомство і обмін досвідом. Запевню, що і перше, і друге ми виконали сповна. Насправді, таку кількість корисної інформації щодо того, що ти робиш,
найбільше, напевно, тільки на таких заходах і можна отримати.
- Знаю, що 28 вересня з Вашої ініціативи українці Молдови взяли участь у параді вишиванок. Розкажіть про подію детальніше.
- Наша організація знаходиться у Кишиневі і спочатку там і планувалася подія, але відкривши для себе український дім у Бельцях, алею ім. Т. Шевченка, яка до споруди прилягає, питання місця відпало. Українська спільнота у цьому місті дуже велика. Взагалі, у марші вишиванок взяли участь молоді люди, в чиїх родинах зберігаються українські традиції. Хода закінчилася покладанням квітів до пам’ятника Шевченку, а потім було неформальне спілкування зі варениками (посміхається).
- Що сьогодні робите у Тернополі, пане Дмитре?
- У вас я в рамках проведення фестивалю «Docudays». Як тільки почув, що запрошують до Тернополя, не роздумуючи поїхав. Вже маю тут хороших друзів, з якими хочеться бачитися частіше. Чомусь так виходить, що більшість зустрічей проходить саме на західній Україні, от у Львові і у Вас.
- І на завершення поділіться враженнями про Тернопіль.
- Я в захваті від Вашого міста, а точніше від людей - всі дуже відкриті, гостинні, щирі. Використовую кожну можливість, аби приїжджати сюди. Містом хочеться просто гуляти, а з його мешканцями – знайомитися. Я вже казав, що маю тут друзів і хочеться мати їх більше, саме от таких людей, з таким національним духом.
