Про роздержавлення преси розмови ведуться мало не з перших років незалежності України. Останнім же часом, в контексті підписання Угоди про асоціацію з ЄС, питання явно форсувалося. Відтак відповідні законопроекти чомусь раптом знову різко загальмували у Верховній Раді України. І поки нагорі, як в тій народній приказці, «запрягають так довго, що й їхати вже не буде коли», ми вирішили поцікавитися думками тих, кого власне торкнеться роздержавлення. "Чого ви чекаєте від Закону про роздержавлення преси, який ось-ось має прийняти Верховна Рада?" Таке запитання ми задали керівникам трьох комунальних газет.
Інна Сирник, головний редактор видання Тернопільської міської ради «Тернопіль вечірній»: - Ми, швидше за все, нічого не чекаємо, адже достеменно невідомо (принаймні нам), як саме, в які терміни і на основі чого відбуватиметься роздержавлення преси. Так, ми є комунальною газетою міської ради, відповідно даний законопроект має пряме відношення до нашої структури. Та яким чином прийняття та підписання даного Закону вплине на нашу газету, сьогодні сказати важко. Єдине,
що я точно можу відповісти, це те, що після так званого роздержавлення преси ( якщо, звичайно, колективам редакцій дозволять залишити газету, майно і так далі) залишаться одиниці з цих газет. Решта або взагалі зникне, або доведеться об'єднатися з іншими виданнями, щоб вижити. Тому є особи, які зацікавлені у прийнятті даного Закону, але, я думаю, більшість редакторів скажуть вам, що це вірний шлях до забуття значної кількості газет України.
Світлана Боднар, головний редактор Збаразької районної газети «Народне слово»: - Для районної газети це - шанс кардинально змінити своє "обличчя" і стосунки з владою. Питання в одному - за що буде існувати газета? Як для збаразької районки, то це, в принципі, повільна смерть, бо ми близько до обласного центру з його потужними обласними ЗМІ. Можливе певне переформатування з нахилом чи то поглядом в бік якогось мецената, який, знову ж, як і нині влада, впливатиме на редакційну політику. Однозначно сказати, що це буде позитив - не можу. Але і що це погано - в принципі, теж. Головне, на мою думку, що комунальним ЗМІ буде надано шанс спробувати себе у вільному плаванні. Інша справа, чим те плавання закінчиться. Сподіваюся, що закон буде виписаний для ЗМІ добре, і що його виконуватимуть.
Степан Шкарабан, головний редактор Козівської районної газети «Вільне слово»: - Щодо роздержавлення комунальних засобів масової інформації, то в такому стані, як вони є (фінансуються на 50 відсотків від потреби), реформа однозначно необхідна. При умові ж стовідсоткового фінансування на утримання газети роздержавлення може й не бути. Що ж до свободи слова в комунальному ЗМІ, то все залежить від його керівника. Повна свобода слова (в межах закону) є там, де вона належно захищена редактором.
