«Ех, не ті зараз часи, не ті… І люди зараз не ті, — зітхав майже, як герой класичної п’єси продавець гарних білих голубів біля РАГСу Жовтневого району, дивлячись на черговий весільний кортеж, що віддалявся. Молодята знову відмовилися купувати голуба, щоб потім відпустити його «на щастя». — А раніше в мене карета була, і коні, — продовжував чоловік, побачивши мою зацікавленість, — мене і «Рудана» приїжджала знімати, і в «Червоному гірнику» про мене писали. А зараз — не те. Стоїть карета, ніхто не питає. Коней нема… А хочеш, я тобі на пальчика голуба посаджу і сфотографую вас обох? Гарно вийде! — запропонував він, мабуть, сподіваючись хоч на якийсь зиск.
Голуби і справді були чудові, але я вже зробила певні висновки з його слів і замислилася: може, зараз менше одружуються? До речі, а як нинішня ситуація в країні вплинула на кількість одружень? А як самі молоді люди зараз ставляться до шлюбу?
— Дякувати Богу, в нашому районі все стабільно, — заспокоїла мене начальник Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Олена ЕЛЬТЕРМАН.
— За ті три роки, що я працюю на цій посаді, всі показники залишаються практично незмінними. Напередодні я прийняла 25 заяв на шлюб. Сьогодні зареєстровано 18 шлюбів. Ніхто не відмовився, ніхто не передумав. Уже багато заяв на квітень, травень. Єдине зауваження, коли зараз питаю майбутнє подружжя, чи військовозобов’язані, то якось напружуються. Але ж це звичайна процедура, ми зобов’язані повідомляти військкоматам, якщо чоловік раптом захоче взяти прізвище дружини.
Далі розмова природно переключилася на продовження роду людського, на показники народжуваності. Виявилося, що і тут негативних зрушень не відбулося. Але, на превеликий жаль, рівень смертності перевищує рівень народжуваності.
Утім, вернімося до щасливих моментів. Моє наступне запитання до Олени Анатоліївни було про імена новонароджених. Які імена сьогодні найбільш популярні? Як виявилося, у лютому, за даними РАГСу Жовтневого району, серед жіночих імен найпоширенішими були: Марія, Софія, Катерина, Дарина, Поліна, Анна, Анастасія, Валерія, Вікторія, Аріна. Хлопчиків частіше називали: Тимофій, Матвій,
Ілля, Богдан, Артем, Олександр, Микита, Максим, Владислав, Іван. У графі «Дивні та нетрадиційні імена» значаться серед жіночих: Ясмін, Ніколь, Ріана; серед чоловічих: Дамір, Раміз.
Тимчасом в залі для урочистої реєстрації лунали такі традиційні, але для кожної пари такі особливі слова: «Державним актом України стверджується взаємний вияв волі громадян на спільне сімейне життя. Віднині ви — подружжя, засновники нової сім`ї і продовжувачі роду свого». А потім — багато щирих побажань від працівників РАГСу, від родичів, від друзів. Осяйні, щасливі обличчя молодят говорили самі за себе. Як же вони житимуть далі? Хотілося почути про їхні плани щодо подальшого життя. І я почула. Було щось особливе в тому, що думки та побажання трьох поколінь збігалися: «Найголовніше в житті, коли є сім’я і в ній любов. Тоді можна вирішити будь-які проблеми. Не надіємося на безхмарне майбутнє, але просто впевнені в тому, що все буде добре».
Коли я вийшла з приміщення РАГСу Жовтневого району, знов побачила того чоловіка з голубами, який з надією очікував молодят. Згадала його розповідь, і мені нестримно, до сліз, захотілося, щоб вулицями нашого міста знову їздила красива карета, запряжена розкішними кіньми. І щоб люди замовляли її не тільки на весілля, а й просто щоб зробити приємне, мати змогу ще раз сказати коханій людині: «Люблю!» Інга ТОКАР, Вестник Кривбасса (http://www.krivbass.in.ua/).
