Після кількох поспіль невдалих спроб зібрати кворум міська рада таки запрацювала і почала видавати на-гора рішення. Так, основне питання порядку денного 45-ої сесії міської ради, пленарне засідання якої відбулося у понеділок, було про вплив виробничої діяльності підприємств на стан атмосферного повітря в 2013 році.
Більш актуального питання, яке стосується буквально кожного криворіжця, годі пошукати. Адже на території міста здійснюють діяльність 85 підприємств, які звітують перед органами Держкомстату за формою 2-ТП (повітря). І статистика свідчить, що 99,7% загальних викидів по місту від стаціонарних джерел — це валові викиди 10-ти крупних підприємств гірничо-металургійного комплексу.
Упродовж 2013 року обсяг викидів забруднюючих речовин у повітря склав 351,6 тонни. У перерахунку на один квадратний кілометр площі міста це 818 тонн, на одного мешканця — 535 кілограм.
При цьому, незважаючи вкладання коштів у природоохоронні заходи та декларації про зменшення техногенного навантаження на екологію, викиди зросли. Так, на ПівдГЗК — на 10043 тонни (19%), на гірничо-збагачувальному комбінаті та шахтоуправлінні з підземного видобутку руди «АрселорМіттал Кривий Ріг» на 5796 тонн (4%)
та 68 тонн (66%) відповідно. Збільшували свій забруднюючий вплив на повітря впродовж минулого року і ПівнГЗК — на 871 тонну (6%), на «ХайдельбергЦемент Україна» на 169 тонн (8%).
І хоча свого часу було заявлено про майже 100% перехід на використання безтротилової вибухівки при масових вибухах у кар’єрах, обсяг викинутих при цьому у повітря забруднюючих речовин зріс на 385 тонн і склав 3,8 тисячі тонн. Це більше порівняно з 2012-м роком на 11%. І якби не здійснені природоохоронні заходи, втішають нас владні екологи, то забруднюючих речовин було би на 10,6 тисячі тонн більше.
З огляду на це, ковток свіжого повітря по-криворізьки — це приправлений пилом коктейль з діоксиду сірки, оксиду вуглецю, оксиду азоту, аміаку, формальдегіду, діоксину азоту, сірководню та фенолу. Тут залишається лише втішатися статистикою, згідно з якою захворюваність на атопічний дерматит, бронхіальну астму, злоякісні захворювання, алергічний риніт знизилась порівняно з 2012-м роком.
Що ж вирішили депутати, заслухавши доповідь начальника управління екології Світлани ОХОТНІКОВОЇ? Рекомендували повно та своєчасно впроваджувати природоохоронні заходи,
передбачені довгостроковою програмою по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2011–2022 роки. До 2015 року обсяг викидів «загальнопоширених забруднюючих речовин стаціонарними джерелами» має знизитись на 10% порівняно з базовим 2010 роком. Тобто має бути всього на 6% викидів менше, ніж у 2013 році. Що ж до решти змістової частини прийнятого депутатами рішення, то йдеться про необхідність «виконувати правила» та «дотримуватися вимог».
Штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства до цільового фонду охорони навколишнього природного середовища у 2013 році склали якихось півмільйона гривень. І сплачувати їх — це набагато дешевше, аніж втілювати природоохоронні заходи.
Ольга БОДРОВА, Вестник Кривбасса (http://www.krivbass.in.ua/).
