«Фальш, підступність, беззаконня та кругова порука податківців, слідчих, прокурорів та суддів, шість місяців за гратами, клінічна смерть у залі судового засідання, приниження завідомо неправосудним обвинувальним вироком – все це я вже пройшов», - написав у соціальній мережі підприємець Віталій Сороколіт.
«Залишилось останнє слово у суді, в якому я наведу факти про те, хто, коли і як виконував свою роль у цій системі прокурорсько-суддівського беззаконня. Те, що залежало від мене, я витримав та доведу до кінця. Але якщо громада на таке беззаконня промовчить - жахіття, які були зі мною, можуть повторитись із кожним із вас», - апелював до громадськості п. Віталій напередодні вирішального дня розгляду кримінальної справи, де він фігурує у ролі засудженого. І треба сказати, що громадськість дослухалася – десятого квітня близько сотні людей прийшли на підтримку Віталія Сороколіта під стіни апеляційного суду області. Вони тримали у руках плакати: “Зупинимо свавілля суду”, “Судді! Вас судитиме «Небесна сотня», «Ваша честь! Де ваша честь?». З певними труднощами (створилася тиснява на пропускному пункті,
бо не всі мали із собою документи, що посвідчують особу) активісти пройшли у судову залу.
Упродовж майже двох годин Віталій Сороколіт виголошував свою промову – останнє слово. Це був фактично увесь виклад шестирічного кримінального переслідування підприємця. На початку року Тернопільський міськрайонний суд засудив його за частиною третьою статті 212 Криміналього кодексу України (ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах) до штрафу у розмірі 255 тисяч гривень, конфіскації майна та заборонив на два роки обіймати керівні посади. Власне, цей вирок і оскаржував до апеляційного суду області п. Сороколіт.
Негаразди із правоохоронними органами у цього підприємця почалися у 2008 році. Сталося це після того, як фірма «Мелвіс», керівником якої був Віталій Сороколіт, уклала із зарубіжною фірмою контракт на чотири мільйони гривень. Йшлося про ліцензійну угоду на десятирічний термін використання інтегрованої комп’ютерної системи обліку та управління виробництвом (бізнесом), яку розробили у «Мелвіс». Оплату — чотири мільйони гривень — провели одним платежем.
Цю суму підприємець задекларував і сплатив відповідні податки. Та, очевидно, така успішна підприємницька діяльність стала кісткою в горлі можновладцям, вважає Віталій Сороколіт. У нього вимагали хабар, але він не погодився. Відтак почалися гоніння. 28 березня 2008 року перший заступник прокурора області виніс постанову про порушення кримінальної справи, а досудове слідство було доручено слідчому відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в області.
За шість років Віталій Сороколіт зазнав важких випробувань. Після його відмови платити хабар товариство «Мелвіс» таки перерахувало до державного бюджету 1 800 000 грн. Та водночас розпочало процедуру оскарження дій податківців. Бо ж у «Мелвіс» були переконані, що заплатили зайве. З часом це доказали у судовому порядку - 07.06.2013 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Гусятинському районі та постановлено стягнути з державного бюджету в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мелвіс» 1 800 000 грн.
надміру сплаченого податку на прибуток. Судове рішення набрало законної сили.
Між тим, Віталій Сороколіт «відбивався» від кримінального переслідування, доказуючи, що ні в чому не винен.
Гусятинський районний суд виніс стосовно нього виправдувальний вирок. Однак ця перемога виявилася проміжною – невдовзі судді апеляційного суду області скасували цей вирок. Справу скерували на новий судовий розгляд.
Та найдраматичніші події для Віталія Сороколіта випали на 2013 рік. 5 серпня працівники Тернопільського райвідділу міліції затримали його та взяли під варту, де він пробув майже півроку – до 25 січня 2014 року.
«7 серпня 2013 року перед відправкою у суд із Тернопільського ІТТ у мене стався інсульт, і я був госпіталізований у лікарню. 28 листопада 2013 року в залі судових засідань переніс клінічну смерть», - стверджує Віталій Сороколіт. Тоді він був у ролі підсудного – справу розглядав Тернопільський міськрайонний суд.
Чому підприємця взяли під варту? Офіційна версія: з грудня 2011 року підсудний у судове засідання без поважних причин не з'являвся. Крім того ухвали суду про примусовий привід органами внутрішніх справ не виконані у зв'язку з відсутністю останнього за місцем проживання.
Враховуючи наведене, суд виніс постанову про оголошення Віталія Сороколіта в розшук та зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Чому ж п. Віталій не з’являвся у суд? Стверджує, що робив це свідомо, бо у постанові про порушення кримінальної справи йшлося про особу на прізвище «Сорокаліт», а в нього прізвище «Сороколіт». Він вказував правоохоронним та судовим органам на помилку, але ніхто не реагував. Виходить, що кримінальне переслідування велося щодо зовсім іншої особи, відтак Сороколіт суд ігнорував.
Серед численних порушень законодавства, на які вказав Віталій Сороколіт в останньому слові, проголошеному у судовій залі апеляційного суду області, є фальсифікація доказів у кримінальній справі, порушеній проти нього. Підприємець стверджує, що був сфальсифікований основний доказовий документ, а саме лист №15/16-617 від 23 червня 2010 р. департаменту науково-технологічного розвитку Міністерства освіти та науки України. На цей час такої структури, відповідно до постанови №290 Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2010 р., в МОН уже не існувало. Власне, засуджений наводив на свій захист і багато інших аргументів.
… Десь дві з половиною години пробули судді апеляційного суду області у нарадчій кімнаті. Після того оголосили: вирок Тернопільського міськрайонного суду, яким засуджено В. Сороколіта за ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу, скасувати, повернути справу прокурору області для організації додаткового розслідування. Такий вердикт у залі сприйняли як перемогу – Віталієві Сороколіту аплодували.
Ольга КУШНЕРИК
