В Україні все активніше набирає обертів процес заснування заповідних територій. До таких у 2010 році увійшов і НПП «Дністровський каньйон», створений на території Монастириського, Бучацького, Заліщицького та Борщівського районів.
На схилах Дністра унікальна червонокнижна флора та фауна: ковила пірчаста, сон чорніючий, венерині черевички звичайні, горицвіт весняний. Заслуговують на увагу й об’єкти неживої природи: як травертинові скелі, відклади періоду девону та силуру, вік яких 350-400 млн. років. На території парку є багато підземних пустот або печер, в яких оселились 14 видів кажанів, у тому числі ті, яких занесено до Червоної книги України. Одна із них «Оптимістична», найдовша гіпсова печера світу - 238 км. У печері «Вертеба» відкрито археологічний музей.
- На території парку є значна кількість історико-культурних пам’яток та об’єктів - палац графа Бадені в смт Коропець Монастириського району, Бучацький монастир отців Василіян, скельний монастир та Онуфріївський храм у с.Рукомиш у Заліщицькому районі - Червоногородський замок, у Борщівському районі - печерний храм в с.
Монастирок, заснований у ХVІ ст., - розповідає директор директор НПП «Дністровський каньйон» Михайло Шкільнюк. - Колектив НПП свої зусилля повсякчас спрямовує на збереження природних комплексів і мінімізацію негативного впливу на довкілля.
Для інформування населення та природокористувачів про межі природно-заповідної території, основних вимог режиму природокористування встановлено 13 інформаційно-охоронних знаків. Упорядковано джерела в складі екологічної стежки «Фарикова криничка», джерела «Казкове», розпочато впорядкування екологічної стежки «Устечко – Червоне - Печерки», рекреаційної зони короткострокового відпочинку в урочищі Криве та в с. Устечко.
- Розробляємо туристичні пішохідні та велосипедні маршрути. Майже всі роботи виконуємо власними силами, оскільки централізоване фінансування не покриває потреб «Дністровського каньйону». На превеликий жаль, деякі елементи інфраструктури нищать невідомі зловмисники. Так, торік у грудні знищили інформаційний щит на роздоріжжі Бедриківці – Городок – Касперівці та біля дороги Добрівляни – Бедриківці – урочище «Вільгова».
Зникли знаки у с.Литячі, біля знаменитого 300-літнього дуба у Заліщицькому районі. У Монастириському районі не стало такого знака на перехресті дороги, що з’єднує Монастириськ та Івано–Франківськ, у Борщівському районі на перехресті дороги сіл Шупарка, Колодрібка, Устя. Нищать і інші елементи інфраструктури, - каже пан Михайло.
У січні біля джерела «Казкове» зникли туї. На схилі, серед сосен, видніються мішки із сміттям. Складається враження, що подорожні, їдучи до Заліщиків, зупиняються тут не тільки, щоб напитися води, а й спорожнити багажники автомобілів від домашнього сміття.
Правда, колектив НПП намагається відтворити первозданну красу парку і краю загалом. Так, в урочищі «Обіжево» (ботанічний заказник загальнодержавного значення) освячено бювет на узбіччі дороги. Він був облаштований ще на початку 60-х років минулого століття, з часом його занедбали. Тепер його відновили. Восени 2013 року працівники парку разом із учнями Заліщицької ЗОШ №2 привели у порядок старий парк, у якому зібрали понад 300 мішків сміття. Таких прикладів, на жаль, безліч.
На завершення хочеться лише сказати, що «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять».
