Попри війну на сході України, яку зараз, чомусь, прийнято називати АТО, вибори до Верховної ради таки відбудуться. Можна по-різному оцінювати таке рішення президента Порошенка про розпуск парламенту, але далі залишати при владі «регіоналів», які своєю більшість у ВР тільки сприяють скрутному становищу в країні – безглуздо. Вони й так вичерпали ліміт людського терпіння, і якби не війна, то громада винесла їх з кабінетів разом з кріслами.
Але маємо те що маємо. Нехай через вибори, але очищення влади має відбутись. Та чи є гарантія, що «регіонали» не знайдуть шпарину, через яку знову повернуться до влади? Саме тому, власне, ми почали серію розслідувань про популярні політичні партії в Україні. І зупинились на «Радикальній партії» Олега Ляшка. Хоч важко зараз її сприймати радикальною, а тим паче незаангажованою, коли прямим «власником» проекту «Вила» є одіозний регіонал, «слуга» і один з головних дійових осіб «режиму Януковича» — Сергій Льовочкін. Тепер можна говорити відкрито – саме він створив фінансове підґрунтя аби Ляшко потрапив у ТОП-5 серед політичних партій.
Було б як мінімум дивно, якби Льовочкін не використовував старий-добрий «регіоналівський» ресурс, формуючи команду для Ляшка.Звісно, на загал виступають нібито незаангажовані, «чисті» особистості, хоч і це далеко не так. А от за кадром, «в темну» можна й просувати «сірих кардиналів», які готові заплатити чималу суму, аби знову повернутись до звичного «корита».
На жаль, Тернопільщина не стала винятком. Тут, «радикальними» вилами Ляшка, пробивають собі дорогу з багна відомі регіонали, такі як екс-голова Тернопільської ОДА Валентин Хоптян. Нагадаємо, що у Львові відбулась зустріч тернопільських аграріїв з Ляшком і його безпосереднім «шефом» та «спонсором» — регіоналом Льовочкіним. Тоді для обох сторін розмова склалась успішно. «Аграрні барони» взяли на «фінансову поруку» Хоптяна, мовляв «проплатять» усю кампанію Ляшка на Тернопільщині. За що спокійно розвиватимуть свій бізнес без політичного «пресингу» та матимуть перспективи на місцевих виборах. А тут під рукою ще й Юрій Чижмарь та вірні по коаліції “Стабільність і реформи” в обласній раді «ЄЦ»івці. Повернення на політичну арену для Чижмаря фактично можливе тільки через спілку з “радикалами”.
Тож і рветься закарпатський зайда з усіх сил до у “свіженьку” та ще не змарновану політсилу.
Не потрібно бути політичним експертом та аналітиком, щоб зрозуміти очевидність таких кроків зі сторони тернопільських “агробаронів” та двох екс-губернаторів. В новостворену партію Порошенка їх не пустив Степан Барна, який навіть думки, про присутність “заплямованих” особистостей у цій політичній силі не допускає. В лави “Свободи”, з огляду на падіння її рейтингу та очевидне небажання приймати “бувших”, дорога також закрита. До Юлі йти — не випадає, хоча “ВОНА”, можливо, і не проти взяти до себе десяток-другий на “перевиховання”. В опозиції це панство почуває себе не комфортно, а ще й на додаток авторитарний політичний лідер. З Кличком, Гриценком та Ярошем, також не по дорозі, то ж залишається Олег Ляшко та його “радикальний проект”.
Як виявилось, Валентин Антонович не такий «безнадійний» політичний гравець, коли зумів переконати Льовочкіна та місцевих аграріїв в тому, що досі тримає владу в своїх руках. А це, насправді, було не так вже й складно зробити. Адже у Хоптяна і досі більшість керівників підрозділів Тернопільської ОДА – це свої люди.
Попри кадрові реформи, вже проведені новою владою, змінились лише керівні посади, і то далеко не всі. Решта – це люди, що вірою і правдою служили Хоптяну.
Отож, той факт, що теперішня влада, не свідомо, але грає на руку Льовочкіну і Ко – на жаль, є гіркою правдою. Тому такі як Хоптян мають усі шанси повернутися вже під прапорами Ляшка. Люди ж голосуватимуть не за «сірих кардиналів», а за політичний бренд, який, погодьмось, гарно «розкрутили». Образ народного героя з «вилами» можна порівняти з «російським» Володимиром Жириновським, що так само як і Ляшко не соромиться гострих висловів та відвертих закидів. Та попри свою нібито «радикальність», Жириновський є «людиною Путіна». Не дарма кажуть: «Що в Путіна в голові, то в Жириновського на язиці». Якщо Ляшко – це прототип Жириновського, то й не дивно, що «ВИЛОман» є «маріонеткою» в руках «регіоналів». Не складно здогадатись, що прив’язка «Партії Регоінів» до Російського «царя-батюшкі» очевидна. Під час революції головний «регіонал» Янукович шукав захисту не серед «своїх» , а під крилом Путіна.
Якщо на рівні Тернопільської області під «прапорами» Ляшка до влади «лізе» одіозний Хоптян, то аж уявити страшно, що відбувається в інших регіонах. В такому випадку між «Радикальною партією» та «Партією регіонів» можна поставити знак «дорівнює». А значить і Ляшко – це наш майбутній Янукович? Врешті, рано чи пізно все одно і ці «закулісні гравці» спливуть назовні. І тоді громада побачить, кого обрала: «народного Робін Гуда», чи «російського Жириновського».
