Весь Тернопіль сьогодні, 11 вересня, прощався із загиблим в зоні проведення антитерористичної операції командиром другої роти добровольчого батальйону “Айдар” Андрієм Юркевичем.
Поминальна служба за загиблим героєм відбулася в Архикадедральному Соборі Непорочного Зачаття. Щоб висловити шану загиблому прийшло багато тернополян. Все приміщення собору було заповнене людьми. Під час служби плакали навіть чоловіки та священники.
Тернополянин Андрій Юркевич народився в Лановецькому районі, навчався в тернопільській школі № 13, потім в Тернопільському національному економічному університеті.
Андрій долучився до боротьби за Україну ще у 2013 році, коли в грудні вперше поїхав на Майдан. Вижив після жахливих розстрілів на Інститутській. А коли почалася війна на Сході, то пішов захищати рідну землю, бо вважав, що саме там вирішується чи буде Україна незалежною. Загинув Андрій в переший день так званого “перемир’я” 5 вересня, коли повертався із бойового завдання. Чоловіку було лише тридцять три роки. Вдовою залишилась його дружина, батьки ж втратили сина.
- Андрій – друг і колега моїх дітей (зятя і дочки). Знала його як надзвичайно інтелігентного, ерудованого, із надто загостреним почуттям справедливості і дуже творчою натурою молодого чоловіка. Але найбільше, що різнить його, мабуть, з-поміж інших молодих людей – величезний патріотизм, готовність навіть пожертвувати життям. Він доброволець і говорив, що знає, на що іде і готовий до всього. Ось такий він, наш Герой, – згадує загиблого його знайома Галина Мороз.
Коли тіло Андрія Юркевича виносили із собору люди гукали: Герої не вмирають!
Після завершення поминальної відправи траурна процесія із Катедрального собору рушила в сторону Микулинецького кладовища, де і поховають Андрія Юркевича.
Марія Бойко, Тернопільська Липа Фото, відео автора
