До Книгарні «Є» у Тернополі 16 вересня завітав Валентин Терлецький для презентації своєї нової книги «П’ята пора року», яка вийшла у тернопільському видавництві «Крок».
Це не було звичне представлення свого доробку автором із запитаннями і відповідями. Глядачі мали змогу спостерігати своєрідну музично-поетичну моно-виставу за мотивами збірки Валентина «П’ята пора року» у рамках туру «Містами України». Уперше було презентовано цей унікальний експериментальний проект у Львові на форумі видавців. Письменник цитував свої вірші та виконав декілька пісень, до яких сам написав музику. У поезіях розповідається про вічне: кохання, стосунки, душу людини, її емоції та почуття.
– «П’ята пора року» писалась майже 8 років. Тут вміщено близько 100 віршів – розповідає по завершенню моно-вистави Валентин Терлецький. – Вірші я пишу дуже рідко: 1-2 на місяць. Вони приходять. Я їх не пишу, я їх записую. Приходять вони в основному або вночі або в дорозі – мене буквально щось б’є по голові, й тому я завжди маю біля себе ручку і блокнот. Тому в мене майже немає чернеток – продовжує автор.
– Вірші для мене – це таємниця, загадка. Коли я часом зустрічаю своїх друзів, вони дивуються, що я до сих пір пишу вірші, і я можу навіть соромитись у цьому признаватись. Але, вірші приходять, і я не можу їх не писати. Записав – а потім народилась пісня, або ж мелодія і поезія приходять одночасно».
– «Ця книга мені дуже дорога – щиро ділиться Валентин, – адже писалась довгий термін. Чому саме «П’ята пора року»? – Коли я ділив вірші й хотів уже видати книжку, виявилось, що вони циклічно стосуються весни, зими, осені та літа. Але, залишилась ще частина поезій, які не вкладались у цей поділ за дощем, снігом та сонцем. Тоді мені прийшла ідея про «п’яту пору року», адже ця п’ята пора живе у душі кожного з нас і завжди змушує сумувати і радіти, плакати і сміятися, кричати і шаленіти як узимку, так і влітку, зимою та восени» Любов – оце і є та сама таємнича і загадкова п’ята пора року.
Валентин Терлецький обіцяв приїхати ще раз у Тернопіль, але вже з повною версією моно-вистави, яка триває півтора години, якщо будуть бажаючі знову його послухати.
