Десятки чоловіків виходять щодня на тернопільський став рибалити, незважаючи на плюсовутемпературу.
- Так, ми знаємо, що зі сторони це виглядає дивно, - розповідає рибалка Андрій Вербовський. - І оці всі жарти про "самогубці вже зайняли свої місця" - ми самі із них сміємося. Іноді навіть вітаємося так одне з одним: "Привіт самогубцям!" - хоча насправді ми реально оцінюємо, варто сьогодні виходити на лід чи ні.
Те, що виходити на лід небезпечно, рибалки не заперечують.
- Якщо ти вйдеш сам і вперше, то тут варто бути дуже обачним, - продовжує розповідати пан Вербовький. - Але ми тут вже роками, знаємо, як за кольором льоду визначити його товщину. Досвід потрібен навіть у дозвіллі. Я на лід виходжу вже більше 30 років, і ще жодного разу зі мною нічого поганого не траплялося. Просто треба бути уважним та обачним.
Ображає рибалок те, що їх люблять називати алкоголіками та неробами.
- Насправді серед нас є багато людей пенсійного віку, - каже пан Андрій. - І дійсно є безробітні. Але є і лікарі-хірурги, інженери, які досі працюють. Ну, а про алкоголь... За всіх не казатиму, але більшість все ж виходить на лід не для того, аби потім цілий день "грітися" алкоголем.
Хоча щодня ризикують життям чоловіки не лише заради улову, кажуть рибалки.
- Дійсно справа не в самій рибі, хоча іноді й велика на гачок потрапляє, - каже пан Андрій. - Але здебільшого тих кілька карасиків йдуть коту на один зуб. Насправді ж на середину озера ми втікаємо від гамору життя, від поганих новин і проблем. Нам просто хочеться побути в тиші. Тому іІноді буває, що цілий день просидів, а ні з ким із сусідів-рибалок навіть словом не перекинувся.
