На Тернопільщині в 1945 році було 254 костьоли, а після виселення поляків 1 квітня 1946 діяли лише 23 костьоли, було 16 священиків.
1958 в області залишилося 8 костьолів: у селах Галущинці Підволочис. р-ну, Королівка, Лосяч Борщів. р-ну, Ридодуби та хутір Хом’яківка (нині с. Косів) Чортків. р-ну, смт Підволочиськ, містах Борщів і Кременець, які обслуговували оо. Ю. Адамчик, С. Вичисаний, Я. Мацищин, Б. Мерецький, К. Фейшакер.
Діяли нелегально не зареєстр. владою або зняті з реєстрації костьоли в селах Дорофіївка, Полупанівка, Старий Скалат Підволочис. р-ну, Семаківці Чортків. р-ну, смт Шумське (нині м. Шумськ), містах Збараж, Скалат і Тернопіль, які підпільно обслугов. згадані священики. Пише ygi-bygi.blogspot.com
В кін. 1980-х на Тернопільщині легально діяли тільки 3 костьоли: в Борщеві, Кременці та Галущинцях, парохами яких були оо. М. Трофим’як (нині Луцький єпископ-ординарій) і Б. Мерецький.
А. т. у всій повноті відбився й на УГКЦ, яку рад. влада на Львів. псевдособорі 810 березня 1946 заборонила. 1943 УГКЦ мала 4488 церков, 203 монастирі, богослов. академію та 5 духовних семінарій,
2987 священиків, 1610 монахів і монахинь.
11 квітня 1945 органи НКВС заарешт. й ув’язнили єпископат УГКЦ на чолі із митрополитом И. Сліпим; не всі з них повернулися з ув’язнення живими.
Така ж доля спіткала біле духовенство та чернецтво церкви, бл. 500 із них було заарешт. і заслано в концтабори. Храми УГКЦ були передані РПЦ, яка при сприянні парт.-держ. влади у традиційно греко-катол. Галичині насаджувала москов. православ’я.
В травні 1945 на Тернопільщині УГКЦ нарахов. вже 336 священиків і 529 храмів; 227 священиків перейшло в РПЦ, решта була ув’язнена чи діяла в підпіллі.
Наприкінці 1946 влада закрила в обл. всі монастирі УГКЦ — 8 чол. і 4 жін. та 18 домів-осідків. А. т. не був милостивим і до Свідків Єгови.
На Тернопільщині в кін. 1950-х діяло нелегально 77 їх громад заг. к-стю понад 700 віруючих у 97 насел. пунктах. Чисельність Свідків Єгови в наступні роки не зменшувалася, хоча за розповсюдж. реліг. літ-ри та місіонер. діяльність десятки з них були засуджені. А. т. торкнувся також баптистів та адвентистів.
Загалом, проведення А. т., викорінення «реліг. пережитків», обмеження діяльності реліг. орг-цій і віруючих, експерименти з масової атеїзації населення не дали для парт.-рад. влади бажаних результатів, а навпаки, стали однією з причин краху комуніст. ідеології та СРСР.
