Цього разу вона призначається мобілізованим бійцям 7-го та 8-го батальйонів військової частини 3002 Національної гвардії України, які дислокуються у Тернополі і 10 травня вирушать на ротацію у зону АТО, пише "Народне слово".
Громади Раківця, Коханівки, Черниховець 5 травня зібрали 10 тонн картоплі та домашньої консервації, які відправили в Тернопіль, а 6 травня з Гніздичного до Збаража на склад райавтодору відправили більше 8 тонн продуктів, зібраних за сприяння сільського голови Віталія Бойка. Тут на КРАЗ вантажопідйомністю близько 30 тонн завантажили майже 20 тонн картоплі, моркви, буряків, які зібрали збаражчани. 6 травня за партією овочів приїхали командир роти вогневої підтримки 8-го батальйону в/ч 3002, капітан Андрій Максимлюк, заступник командира 8-го батальйону з матеріально-технічного забезпечення Олексій Пахалюк. Завантажити КРАЗ допомагали волонтери другого складу Логістичного центру допомоги військовим АТО у Тернополі.
Як з’ясувалося, 29-річний Андрій Максимлюк з позивним «Капітан» уже втретє вирушить у зону АТО. До того він побував на передовій у Дебальцево.
До речі, минулої осені, у жовтні підрозділ Андрія затримав начальника штабу контррозвідки ДНР. «Капітан» розповів, що 8-й батальйон стояв у так званому Дебальцівському хресті – перехресті на Вуглегірськ, потім виконував бойові завдання у Попасній. Під час розмови Андрій зізнався, що військовим мріяв стати з дитинства, Хоча у його родині 12 лікарів, а батько – будівельник за професією.
– Мабуть, мені не вистачало адреналіну, – жартує чоловік. – Перший бойовий вишкіл отримав ще школярем у Пласті, займався альпінізмом. У 2007-му році закінчив Харківську академію внутрішніх військ, потім здобув вищу освіту у МАУ. Служив у ЗСУ за контрактом. Звільнився у 2012 році, а у 2014-му, з початком бойових дій на Сході України, був мобілізований.
Андрій вважає, що йти захищати Батьківщину чи відсидітися в безпечному місці – це особистий вибір кожного чоловіка.
– Мені було б соромно подивитися своїй дитині у вічі, якби вона, підрісши, запитала:тату, де ти був у той час?, – каже боєць. Він як може оберігає рідних, не розповідає їм деталей про свої небезпечні відрядження. Вдома,
у Тернополі, на Андрія чекає дружина (до слова, капітан міліції) і синочок, якому ц серпні виповниться чотири рочки. Мама Андрія на заробітках в Італії. Про те, що син у зоні АТО, дізналася, лише побачивши його в сюжеті ТСН на каналі 1+1. 37-річний зам. по тилу, майор Олексй Пахалюк з жартівливим позивним «Папа-мама» родом з Житомирської області, живе з родиною у місті Кам’янка-Буська на Львівщині. Побратими відгукуються про нього як про безстрашного вояка і доброго господаря, який дбає, щоб бійці були забезпечені усім необхідним. Військові дякують мешканцям Збаражчини за допомогу. Вони переконані, що з таким тилом можна спокійно виконувати бойові завдання на передовій.
У свою чергу Олег Кокайло висловлює вдячність усім землякам, які долучилися до збору продуктів військовослужбовцям, керівництву райавтодору – за наданий гараж під склад, де зберігаються овочі, а механіку підприємства Петру Спіцаку за технічну допомогу у розвантаженні та завантаженні.
Оксана МОРГУН, "Народне слово".
