Авторитетна тернополянка, медик і письменниця Леся Романчук оприлюднила у Фейсбуці шокуючу історію про її маму.
Моя мама, ветеран УПА, багатолітній політв'язень колимських таборів, вчора потрапила в реанімацію. Набряк Квінке, алергічна реакція, мабуть, на ліки, яких вживає багато, самі розумієте, 89 років... В лікарню за 20 років не клала жодного разу - лікувала вдома сама, але тут злякалася по-справжньому - мама не могла говорити, я думала - інсульт.
В першу міську лікарню привезла швидка. Медсестра довго кривила губи - везіть у другу міську, ми сьогодні не ургентні. Самі розумієте, що таке транспортування в такому віці і в такому стані - дихати важко, говорити не може... Добре, що прийшла лікар, упізнала мене і розрулила ситуацію.
Маму госпіталізували в реанімацію. До ранку покращало.
Вранці телефоную - мама каже, що дихати легше, приходив лікар, з реанімації переводять в терапію - НА ОДИН ДЕНЬ,,, і - додому!
Та звісно, подумаєш, чого там возитися з якоюсь бабусею! Подумаєш там - медсестра УПА! От якби за радянських часів ветеран війни! Окрема палата, всі умови, безкоштовні ліки... А ви по тюрмах та криївках поневірялися, тепер поневіряйтеся на свої пенсії по наших лікарнях! Та ще й у День перемоги!
Люди, та ви якусь совість маєте, колеги? Та ви закони читаєте? Та у вас матері є?
Вперше День Перемоги є світом для наших ветеранів криївок, таборів та тюрем!
І нині мою матір виписують з лікарні КОЛЕГИ?
А ви причину хвороби визначили? А ви упевнені, що я її довезу додому? Чи вам аби з рук?
Ото привітали...
