Почесні лаври та похвалу, але й нарікання та осуд знайомих і близьких заслуговує один із військових із села Новосілка Підволочиського району. Там розгорівся скандал.
Жителі села Ольга Сельська, Роман Ільків та Зоряна Хміль скаржаться, що через дії їхнього сусіда вони не можуть спокійно жити. Люди нарікають, що чоловік постійно хуліганить, нищить чуже майно і погрожує жорсткою розправою. Петра Колісника, про якого говорять односельці, півроку тому мобілізували до лав Збройних сил України. Тому, як кажуть у селі, ніхто на нього вплинути не може.
Каже, що в АТО, а сам удома щотижня
– Він же герой, воює... – з розпачем говорить Ольга Сельська. – Петро каже, що постійно перебуває у зоні АТО. Але як він там, якщо кожного тижня чи через два приїжджає додому? Що це за така служба? Люди, які воюють на Сході, сидять там по кілька місяців, а не тиждень чи два... Оцей «герой» погрожує нам розстрілом!
За словами жінки, із сусідом у селян завжди були проблеми. Він часто вживає спиртні напої, а потім влаштовує п’яні дебоші. Неодноразово, будучи напідпитку, вривався до когось у хату та вчиняв бійки.
Пан Роман та пані Ольга працюють у Центрі українсько-польської співпраці у Кракові. Вони часто приїжджають із Польщі додому, у рідне село Старий Скалат, яке межує із Новосілкою, де й живе герой публікації.
– Остання крапля була 16 серпня, – продовжує пані Ольга. – Ми вибігли на вулицю, почувши звуки сирени. Із подвір’я побачили, що працівники Державтоінспекції зупинили машину та попросили вийти з неї сина Петра Колісника, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. Було помітно, що він ледве тримався на ногах. Через декілька хвилин з'явився батько. Він почав звертатися до інспекторів брутальними словами, говорив підвищеним тоном. Потім узагалі спустив на них двох вівчарок. Ті стояли, як вкопані. Петро щось пояснював та домовлявся. І працівники ДАІ навіть не склали протокола. Хоча його син, Руслан, явно був нетверезим. Його навіть на експертизу не забрали. Тим паче, це вже далеко не перший випадок, коли чоловіка помічали у такому стані.
Як розповідає жінка, коли сусід побачив, що пані Ольга та її сім’я дивляться на все це зі свого подвір’я, він почав агресивно поводитися.
– Були “триповерхові” нецензурні висловлювання, він кричав, що воює під Широкиним і коли повернеться, то розстріляє мене, – пригадує жінка. – Лунали страшні погрози, що він зробить зі мною і моїми рідними. Інспектори стояли і мовчали.
Чоловік пані Ольги Роман Ільків намагався втрутитися у ситуацію. Він заступився за дружину, підійшов до правоохоронців, запитав, чому вони не реагують на ситуацію, і сказав, що це вже не вперше. Що раніше і сусіди, і їхня сім’я писали заяви в міліцію. Але реакції не було. Інспектори сіли в машину і разом із Петром Колісником поїхали у невідомому напрямку.
Пані Ольга вирішила добиватися справедливості. Знаючи характер свого сусіда, вона боїться ночувати у власній хаті.
Боїться, що хату спалить
– Він погрожував, неодноразово вривався на подвір'я. Може, й справді нас підпалить, хто його знає? – каже вона. – Ми написали заяву в міліцію. Та дільничний міліціонер Андрій жодних заходів не вживає, а навпаки, братається із сусідом. Каже, ознак злочину у його погрозах немає... Але є й інші потерпілі.
Жителька села Зоряна Хміль розповідає, що Петро неодноразово чіплявся до неї,
а його теща влаштувала жінці справжній скандал, проклинала її та погрожувала.
– У селі говорили, що він якусь дівчину кудись тягнув, але доказів немає. І мені від нього були натяки, – каже вона. – Але це мені не потрібно. Він колись і вночі приходив до подвір’я. Мені страшно спати. Його теща казала, що спалить мене. Мені лячно самій ночувати у хаті. Хто їх знає, що у їхніх головах?
На неадекватну поведінку військовослужбовця скаржаться й інші селяни. Так, Зеновія Герсунь розповідає, що односелець їм жити не дає.
Розбив двері та лічильник
– Сваримося з ним постійно то через одне, то через інше, – каже вона. – Два тижні тому він вибив двері у будинку. У той час я була на роботі, а чоловік ночував у батьківській хаті. Цілу ніч він і його приятелі робили там, що хотіли...
Жінка розповідає, що написала дві заяви в міліцію. Адже чоловік і раніше вривався до них з кулаками, кричав, погрожував, хотів сина побити, але той втік.
– Нема де йому енергії подіти! – наголошує співрозмовниця. – В односельців із ним постійні проблеми. Він маскується тим, що служить. На який Схід він їздить,
якщо щотижня вдома? Міліція не робить нічого. Петро приходив до мене і казав: «Дам сто гривень – забери заяву». Він мені і лічильники побив, і пломбу на світло зірвав. Я тепер мушу штраф платити, а він каже – заяву забери. Не буде цього, хай відповідає за скоєне!
Тим часом наші журналісти спробували перевірити цю інформацію. Петро Колісник, як нам розповів заступник військового комісара Підволочиського районного військового комісаріату Борис Муляр, був мобілізований 23 березня цього року. Він пішов на службу у Чопський прикордонний загін. Цей загін охороняє ділянку державного кордону з Республікою Польща протяжністю 30,9 км, зі Словацькою Республікою протяжністю 97,85 км, з Угорщиною протяжністю 20,65 км. Жодних петицій чи листів із військової частини, де він служить, щодо вояка не надходило. Так стверджує заступник військового комісара. Натомість він говорить про те, що в міліції справді є три заяви на цього чоловіка. Результатів слідства військовий не знає.
Служив у прикордонному загоні
Заступник начальника відділу кадрів Чопського прикордонного загону Олег Янківський підтвердив,
що Петро Колісник і справді служив у їхньому підрозділі. Однак 17 серпня вибув для подальшого проходження служби у кінологічний навчальний центр Державної прикордонної служби України, що розташований у місті Великі Мости Львівської області. Дізнатися щось про бійця не вдалось. У військовій частині пообіцяли з'ясувати та зателефонувати, однак інформації так і не надали.
Розшукати героя публікації також виявилось проблемою. Нам вдалося поспілкуватись із його рідним братом Ігорем Колісником. Їх, до речі, мобілізували разом. Але пан Ігор сказав, що він в армії і не буде нічого розповідати. На прохання переказати братові інформацію про наш дзвінок відреагував дивно, мовляв, я з ним не побачусь. А через кілька секунд додав: «Ну, якщо я його побачу сьогодні, то скажу, що ви дзвонили» і поклав слухавку. Журналіст залишила родичу свій номер телефону.
У селі подейкують, що і Петро, і його син виїхали на заробітки в Росію. Однак підтверджень цієї інформації через офіційні джерела ми наразі не маємо.
Міліція, як завжди, працює... Начальник сектору дільничних інспекторів міліції Підволочиського РВ УМВСУ в області Євген Тесля сказав, що він перебуває у відпустці і пообіцяв усе з’ясувати, коли вийде на роботу – наступного тижня. Поспілкуватись із дільничним Андрієм нам не вдалось. Він на дзвінки не відповідає.
